Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Тато на війні: як підтримати дитину, якщо її близька людина на фронті

Поки рідні там, на фронті, захищають життя дитини та її майбутнє в вільній Україні, ті дорослі, які лишаються поруч, мають підтримати її морально. Пояснити, чому саме її тато / мама / брат або хтось інший із близьких людей так довго не буває вдома, рідко дзвонить, ризикує своїм життям… Допомогти впоратися із переживаннями, сумом, страхом втрати та іншими почуттями. 

Як надати підтримку дитині, яка чекає на близьку людину з війни, розповіли фахівці Центру здоров'я та розвитку «Коло сім'ї»:

  1. Пояснюйте дитині, заради чого рідні на війні – випробування долати легше, якщо розумієш його сенс. Наприклад, можна сказати, що тато разом із армією робить усе, щоб Україна перемогла. 

  2. Підтримуйте стосунки дитини з рідною людиною. Поставте спільні фото, що нагадують про приємні моменти, проведені разом, на видноті.  Якщо є така можливість, дозвольте дитині поспілкуватися телефоном. Альтернативою може стати запис голосу на телефон. Якщо є можливість передати щось близькій людині на фронт – запропонуйте дитині намалювати щось, зробити оберіг тощо.

  3. Відстежуйте, що дитина бачить і чує з новин, обговорюйте це разом. Дитина має право знати, що відбувається, але потрібно стежити, щоб вона не була переобтяжена інформацією. Коментуйте і пояснюйте, адже дитина може зробити помилкові висновки про почуту інформацію. І, звісно, діти не повинні спостерігати на екрані жахливі сцени.

  4. Допомагайте справлятися з тривогою та смутком. Ми не можемо запевняти дитину, що нічого поганого сто відсотків не станеться з рідними. Але допомогти жити із цією невідомістю і надмірно не хвилюватися – нам під силу. Залучити дитину до якихось активностей може бути найкращим способом подолати тривогу.

  5. Запропонуйте вести щоденник в очікуванні або пишіть його разом. Це допоможе упорядкувати думки, вивільнити надмірні переживання. 

Піклуючись про дитину, не забувайте про себе. Будьте чутливі й до своїх потреб, щоб зберігати ресурс підтримувати близьких. Коли один із подружжя йде на фронт, інший залишається сам на сам із усіма обов’язками, серед яких і піклування про дитину. Поясніть сину чи дочці, що розумієте їх потребу у щоденній підтримці, але якщо відчуваєте, що не справляєтесь – просіть про підтримку самі. 

Нагадаємо, як допомогти дитині у разі панічної атаки.

Більше порад з психологічної допомоги собі та підтримки тих, хто поруч – в Аптечці самодопомоги.

Матеріал підготовлено у межах впровадження Всеукраїнської програми ментального здоровʼя, ініційованою Оленою Зеленською.