Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Керівництво Стратегія Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Протидія COVID-19 Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору МСЕК Військово-лікарські комісії Медичний канабіс
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Контакти

Струс головного мозку від дії вибухової хвилі: небезпека, симптоматика та перша допомога постраждалим

П'ятий місяць російські окупанти систематично обстрілюють мирні міста та селища. Кожен вибух несе суттєву загрозу кожному, хто перебуває в радіусі ударної хвилі від розриву/потрапляння ракети чи снаряду. 

Навіть якщо у людини немає зовнішніх ушкоджень, це ще не означає, що вона не отримала травму. Одним із наслідків потрапляння під вибухову хвилю є закрита черепно-мозкова травма: струс головного мозку з можливою додатковою акубаротравмою (ураження слухового та вестибулярного апаратів). 

Варто зауважити, що струс головного мозку або легка черепно-мозкова травма (лЧМТ) має певні відмінності від такого ушкодження в результаті удару, спортивних травм чи дорожньо-транспортної пригоди. Це окремий травматичний вплив на головний мозок, до якого може додатись ураження слухового та вестибулярного апарату. Біофізика вибухових травм обумовлює характерні структурні зміни мозку та відповідну клінічну картину.

 Таке «невидиме поранення» спеціалісти називають ще «автографом» війни.

Серед симптомів легкої черепно-мозкової травми можна виділити:

  • дезорієнтованість,
  • можлива втрата свідомості на короткий термін: від декількох секунд до 30 хвилин,
  • нудота і блювання,
  • сильний головний біль,
  • проблеми зі слухом та/або зором,
  • погіршення пам’яті або амнезія,
  • зміна психоемоційного стану.

У випадку струсу головного мозку від дії вибухової хвилі необов’язково будуть усі перераховані симптоми. Проте в разі наявності хоча б кількох з них необхідно терміново звернутися за медичною допомогою.

Якщо у людини поряд з вами спостерігаються симптоми струсу головного мозку, ви можете надати їй першу допомогу, поки «швидка» в дорозі:

  • Якщо людина втратила свідомість, необхідно забезпечити прохідність дихальних шляхів методом виведення нижньої щелепи. Але намагайтеся обмежити рухи у шийному відділі хребта. У людини також може бути блювота. Вкрай необхідно забезпечити вільне дихання, оскільки є ризик аспірації блювотними масами.
  • Під час вибуху до дихальних шляхів можуть потрапити сторонні предмети. Спробуйте очистити порожнину рота, якщо щось заважає прохідності дихальних шляхів. 
  • Звільніть груди і шию від одягу, якщо він стискає та заважає постраждалому вільно дихати.
  • Якщо постраждалий не дихає, розпочніть базові реанімаційні заходи до приїзду медиків: натискання на грудну клітку і, за можливості, штучну вентиляцію у співвідношенні 30:2.

Сам по собі епізод виникнення струсу від вибухової хвилі не смертельний. За певної низки факторів (невірний підхід до лікування або його відсутність в гострому періоді, повторні епізоди дії вибухової хвилі, особливості здоров'я та соматичний стан потерпілого, травми в минулому) струс головного мозку може мати віддалені наслідки, що проявляється у вигляді посткомоційного синдрому. 

За його наявності людина може довгий час відчувати слабкість, головний біль, різкі перепади настрою. До цього додаються проблеми зі слухом, з координацією, розлади пам’яті, зниження концентрації тощо. Посткомоційний синдром слід лікувати під наглядом медиків, які підбирають спеціальне лікування із застосуванням медикаментозних та немедикаментозних методів.