Стратегія розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб в Україні відповідає світовим стандартам – Ігор Кузін

У червні стратегію розвитку імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб МОЗ до 2030 року й операційний план щодо її реалізації ухвалив уряд. 

Зокрема, йдеться про запобігання та контроль за вакцинокерованими  інфекціями такими, як кір, дифтерія, правець, туберкульоз, поліомієліт, вірусний гепатит В, кашлюк. План стратегії включає етапи попередження, виникнення і розповсюдження спалахів та епідемій інфекційних хвороб, яким можна запобігти імунізацією. Це потужне посилення системи імунопрофілактики, яке дозволить не створювати додаткове навантаження на систему охорони здоров’я під час воєнного стану та зробить вакцинацію якісною та доступною для кожного українця. 

«Стратегія імунопрофілактики населення відповідає рекомендаціям ВООЗ та покликана упорядкувати систему закупівель вакцин, логістику, цифровізацію процесу, систему збереження та холодовий режим під час транспортування вакцин, комунікацію з пацієнтами, навчання лікарів щодо мотивації українців вакцинувати не тільки дітей, а й дорослих. Наразі це той пріоритет у сфері громадського здоров’я, який як під час війни, так і у довгостроковій перспективі дозволить вплинути та запобігти спалахам інфекційних хвороб завдяки вчасній та безперебійній вакцинації українців, особливо дітей», – зазначив заступник міністра, головний державний санітарний лікар Ігор Кузін. 

Стратегія визначає середньо- і довгострокові пріоритети державної політики у сфері національної безпеки відповідно до ратифікованих глобальних і регіональних документів з імунізації та прийняття рішень, що базуються на доказовій медицині і передовому досвіді глобального рівня, забезпечення запобігання до 2030 року смертності та інвалідності від захворювань, яким можна запобігти шляхом проведення імунопрофілактики, а також зниження захворюваності населення України шляхом підвищення рівня доступності до якісних медичних імунобіологічних препаратів і послуг з вакцинації, зосереджених на найбільш вразливих групах і групах високого ризику.

«Значним успіхом є схвалення Кабінетом Міністрів стратегії розвитку імунопрофілактики України до 2030 року. Це гідний крок уперед для захисту населення від вакцинокерованих захворювань. Стратегія також має безпосередній вплив на готовність України до вступу в ЄС, оскільки сприяє підходу «Здоров’я в усіх політиках», розширенню Національного календаря щеплень з урахуванням груп високого ризику, що потребують особливої уваги, а також цифровізації імунізації та спостереженню за вакцинокерованими хворобами. ВООЗ була ключовим партнером України у розробці цієї стратегії, котра повністю відповідає глобальному порядку денному з імунізації 2030 р. ВООЗ продовжуватиме підтримувати Україну на всіх рівнях у реалізації національної стратегії розвитку імунопрофілактики до 2030 р. та її операційного плану на 2023-2025 роки», – сказав д-р Ярно Хабіхт, представник ВООЗ в Україні.

Важливим кроком, закріпленим у стратегії, є оцінка можливості та доцільності розширення переліку інфекційних хвороб, імунопрофілактика яких увійде до календаря профілактичних щеплень. Розглядається, що вакцинація від пневмококової, менінгококової, ротавірусної та папіломавірусної інфекції увійде до переліку обов’язкових та гарантованих державою щеплень. 

Імунізація населення дозволяє щорічно рятувати мільйони людських життів та визнана найбільш дієвим засобом боротьби з інфекційними хворобами у більшості країн світу. Тож у рамках стратегії держава як і раніше буде забезпечувати населення необхідними послугами з імунізації відповідно до Національного календаря щеплень і незалежно від економічного й соціального статусу українців, які їх потребують.