Система максимально готова до моніторингу, щоб не пропустити жодного випадку холери, - Ігор Кузін - для УКРІНФОРМ

З 1 червня в Україні завершується епідемічний сезон захворюваності на грип, ГРВІ та COVID-19 і розпочинаються щорічні заходи по моніторингу холери. Втім фокус уваги необхідно тримати не тільки щодо цих захворювань. Актуальними для України залишаються питання кору, ботулізму, сказу, лептоспірозу, дифтерії, правця, а також рутинної вакцинації.

Про підсумки епідсезону 2023/2024, ризики на літо, підготовку до кампанії вакцинації проти дифтерії та правця Укрінформ поговорив із заступником міністра охорони здоровʼя, головним державним санітарним лікарем Ігорем Кузіним.

ВИПАДКІВ КОВІДУ НАБАГАТО МЕНШЕ, АЛЕ ВІН НЕСЕ БІЛЬШЕ РИЗИКІВ ВАЖКОГО ПЕРЕБІГУ ТА СМЕРТІ

- Зараз добігає кінця епідемічний сезон. Наскільки критичним був рівень захворюваності на грип та COVID-19 і як триває вакцинація від коронавірусної хвороби?

- Упродовж усього епідсезону ми моніторили всі наявні типи вірусів, які циркулюють країною, також ми забезпечуємо моніторинг вірусів грипу або респіраторних захворювань. Це важливо для прогнозів і для того, щоб ми вчасно застосовували протиепідемічні або профілактичні заходи. І, скажімо так, цей епідсезон пройшов відносно спокійно на показниках набагато менших епідемічного порогу, який був розрахований в середині минулого року, і всі основні типи коронавірусу, які ми виявляли, це варіації довкола Омікрона. Ми поки не фіксуємо появи чогось незвичного. Фактичні рівні захворюваності в цей епідсезон були на 38% менші епідемічного порогу, який був розрахований для України в середині минулого року. Причинами того, що за цей епідсезон захворіло менше українців, є незначна щільність населення, зменшення кількості контактів, зокрема, на жаль, і через закриття багатьох шкіл, впровадження деякими субʼєктами господарювання дистанційного формату роботи. Так само впливає і зменшення в цілому фактичного наявного населення України. Станом на зараз, в останні тижні епідсезону, захворюваність знижується, і в середньому за тиждень реєструється біля 100 тис. випадків захворювання на грип, ГРВІ та COVID-19. Всього за епідсезон 2023/2024 року на грип, ГРВІ та COVID-19 сумарно захворіли 4 715 963 українці. Частіше українці хворіли на ГРВІ та грип. COVID-19 займає невелику частку. За весь епідсезон випадків захворювання на ковід було зареєстровано на рівні 157 417 з 4,7 млн. Але якщо подивитися на кількість смертельних випадків, на жаль, вони розподіляються у зворотній пропорції. За епідсезон 1028 українців померло внаслідок ускладнень ГРВІ, грипу, COVID-19. Але разом із тим, на грип припадає 82 смертельні випадки, а на COVID-19 – 946. Грип та COVID-19 продовжують циркулювати разом упродовж епідсезону, але по важкості перебігу і ризику померти коронавірусна хвороба набагато переважає грип. З одного боку, COVID-19 став класичною респіраторною інфекцією. Але з іншого – його перебіг важче, особливо для осіб пенсійного віку, тих, хто має важкі супутні захворювання.

- Вакцинація від COVID-19 ще триває, наскільки часто українці звертаються за щепленням проти цієї хвороби?

- Вакцина проти COVID-19 доступна. Але якщо дивитися по динаміці, то охоплення щепленнями у нас поступово спадає. І такий спад ми спостерігаємо на рівні мінімальних показників упродовж усього літнього періоду. Наприклад, протягом лютого зробили 20-21 тис. щеплень проти COVID-19, але у березні-квітні – трішки більше 11 тис. щеплень за місяць. Більшість із тих, хто звернувся за щепленням, звернулися за другою, або першою бустерною дозою. По суті, це ті люди, які отримали базовий курс щеплення і свідомо приходять, щоб завершити курс щеплення. Кількість українців, які отримують первинне щеплення, є дуже незначною, і ці показники будуть падати й далі. Незважаючи на те, що вакцина є, доступна та, зокрема, доступна й омікрон-специфічна вакцина, яка є найбільш ефективна.

- Ви зазначили, що падає охоплення першою та другою дозою вакцини проти COVID-19. Чи означає це, що люди значною більшістю вже пройшли базовий курс щеплень?

- У нас досі залишається велика кількість людей, які не отримали щеплення проти COVID-19. Багато людей пенсійного віку не пройшли навіть перше щеплення, великий прошарок населення не завершили базовий курс щеплення. І загалом кількість українців, які пройшли вакцинацію відповідно до Національного календаря щеплень або відповідно до рекомендацій ВООЗ, як у випадку з ковідом, не є достатньою, щоб казати про те, що сформований імунний прошарок. Зокрема, від COVID-19 двома дозами вакцини і більше вакцинувалося лище 37% українців, одне щеплення проти коронавірусної хвороби отримали 38-39% українців. Цього однозначно недостатньо. До прикладу група, яка знаходиться у зоні найвищого ризику, особи віком 80 і старше, лише на 25% провакциновані, і це ті, хто отримав хоча б дві дози вакцини проти COVID-19.

Хочу наголосити, що вакцинуватися проти коронавірусної хвороби ніколи не пізно, навіть улітку. Адже для того, щоб сформувався імунітет до початку сезонного підйому захворюваності, повинен пройти певний час після введення вакцини. Тому набагато ефективніше вакцинуватися завчасно, до того як почнеться новий епідемічний сезон.

- Якщо дивитися по динаміці останніх років, можна говорити про те, що випадків COVID-19 у подальшому буде менше?

- Не думаю, що випадків захворювання на COVID-19 буде менше. Кількість випадків ГРВІ, до яких відноситься і COVID-19, прямо пропорційно залежить від щільності населення, інтенсивності спілкування на робочих місцях, від навчального процесу, дуже багатьох факторів. Але ці фактори соціальні. Але разом із тим ми будемо фіксувати, що COVID-19, за умови, що Омікрон буде продовжувати циркулювати, буде стабільно давати певний відсоток як звичайних випадків захворювання, так і смертельних випадків у період епідемічного сезону. Він не має тенденції до зменшення або зростання. Чим більше населення, чим щільніше буде спілкування між особами, або чим інтенсивніше буде відвідування робочих місць або шкільного середовиша, тим більше буде випадків. Але так, щоб він пішов майже в нуль, думаю, що це малоймовірно.

ДЛЯ УКРАЇНИ СЕРЕД ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ УВАГИ І МОНІТОРИНГУ ПОТРЕБУЮТЬ ХОЛЕРА, КІР, ПОЛІОМІЄЛІТ

- Що нас очікує в літній сезон? З 1 червня вводиться щорічний посилений епіднагляд за холерою. ВООЗ повідомляє про збільшення у світі випадків холери. Що це означає для України і які запобіжні заходи передбачаються?

- Для України як країни європейського регіону актуальними є питання не лише холери, а й кору, грипу, поліомієліту. Так само має бути настороженість щодо хвороби Х, яка повинна розглядатися як хвороба, яка може мати значний пандемічний потенціал. Так само і холера. Посилений епіднагляд за холерою з 1 червня – це рутинний процес. З початком літа посиленні заходи відбуваються щорічно, і це повʼязано з тим, що підвищення температури навколишнього середовища створює комфортні умови для розмноження холерного вібріону, тому ризики інфікування зростають. В усіх областях України застосовуються плани по забору матеріалу з навколишнього середовища – річок, поверхневих водойм, місць рекреації, морської води, які з періодичністю раз на тиждень тестуються на наявність холери. Тестуються також і важкі випадки гострих кишкових інфекцій, які мають атиповий або важкий перебіг. Якщо є підозра, спрацьовує черговий алгоритм реагування – така людина госпіталізується і проводиться епідемічне розслідування. Ми провели підготовчу роботу, у нас є відповідні профілактичні, діагностичні й лікувальні набори, які використовують у медзакладах, куди госпіталізують пацієнтів з підозрою на холеру. Є відповідні регіональні плани, запас швидких тестів для діагностики. Так само оновлені алгоритми реагування, коли є підозра на встановлення холери. Система максимально готова забезпечувати моніторинг, щоб не пропустити жодного випадку.

- Наскільки готова лікарняна мережа для таких випадків госпіталізацій з підозрою на холеру?

- На уроках COVID-19 ми зробили висновок, що якраз не потрібно тримати певну незнижувану кількість ліжок. Важливо, щоб система охорони здоровʼя була спроможна максимально розширитися у випадку необхідності й забезпечити госпіталізацію таких пацієнтів. Тому станом на сьогодні щонайменше 190 медзакладів законтрактовані по пакету НСЗУ на готовність до надзвичайних ситуацій. Це означає, що кожен із цих закладів має певну кількість відведених ліжок для госпіталізації пацієнтів з особливо небезпечними інфекційними захворюваннями. Це може бути підозра на холеру, черевний тиф, будь-які інші особливо небезпечні інфекційні хвороби. І принцип госпіталізації, принцип ізоляції таких пацієнтів відбувається пропорційно до шляху передачі. Ми розуміємо, що треба відмежовувати одного пацієнта від іншого, коли, наприклад, це повітряно-крапельний шлях передачі інфекції. Кишкові інфекції, на щастя, достатньо добре контролюються через дезінфекційні засоби. Тому, скажімо так, пацієнтів з холерою не потрібно розміщувати в боксованих приміщеннях. Тому ці 190 лікарень мають достатній ліжковий фонд, щоб госпіталізувати певну кількість громадян у випадку надзвичайних ситуацій, так і у випадках інфекційних захворювань. Ми спробували залишити ту кількість ліжкового фонду, який ми використовували під час пандемії ковіду. Це на рівні близько 20 тисяч ліжок.

- Серед ризиків ви згадали також і про кір. Минулого року МОЗ провело наздоганяючу кампанію з вакцинації проти кору. Яка зараз ситуація з цією хворобою, наскільки вдається тримати задану планку по охопленню щепленнями дітей?

- Минулорічна кампанія із проведення заходів по додатковій імунізації дітей проти кору, наскільки це можливо, була реалізована в усіх областях України. Це важливий момент, тому що в неї включилися регіони, як прифронтові, де відбуваються активні бойові дії, так і регіони, які були уражені унаслідок теракту на Каховській ГЕС. По суті всі регіони включилися у проведення цієї кампанії. Серед основних причин, чому не було досягнено заявленого показника, це те, що родини, які планувалися на вакцинацію, перебували за кордоном. Їх неможливо було щепити, але ті, хто повертався, були охоплені. Тому, на жаль, не вдалося охопити заплановану кількість дітей. Але ті заходи, які були проведені, на наше переконання, були ефективними. Тому що у 2023 році ми реєстрували невелику кількість захворювання на кір – у нас було 65 випадків захворювання по країні. Найчастіше вони були не у вигляді спалахів, а були обмежені або одним домогосподарством, або одним класом чи закладом освіти.

Щодо показників за 2024 рік, сумарно за перший квартал було зареєстровано 23 випадки, всі захворілі – діти. Це Одеська, Вінницька, Київська області, Київ, по два випадки в кожній області. На щастя, більша частина дітей, які відвідували шкільне середовище, вакцинована. Ми не спостерігаємо, що поодинокі випадки переходять у спалахи, ефект є і кампанія буде продовжуватися. У нас є певна кількість вакцин, і на регіональному рівні під час планування будь-якої вакцинальної кампанії лікарі-епідеміологи завжди звертають увагу на доохоплення дітей, які пропустили щеплення.

За показниками, якщо брати за 3 місяці 2024 року, охоплення першою дозою вакцини КПК – на рівні 22%, у віці 6 років – на рівні 17%. Вважаю, що це непогані показники. Сподіваємося, що річні показники будуть відповідати запланованим.

- Ви згадали як один із ризиків поліомієліт. Він досі залишається в Україні?

- Що стосується спалаху поліо, який був зареєстрований в Україні (у жовтні 2021 року – ред.), то експерти ВООЗ зробили висновок, що Україна зробила все можливе, щоб його подолати. І цей спалах офіційно був завершеним. Станом на сьогодні в Україні немає активного спалаху поліомієліту. Ризики зʼявляються тоді, коли ми маємо недостатні рівні щеплення, і коли використовується оральна поліомієлітна вакцина. Тому станом на сьогодні Україна повинна продовжувати працювати, щоб поступово перейти або відійти від застосування оральної поліовакцини і підвищувати охоплення профілактичними щепленнями. Якщо подивитися на показники 2024 року, то показники охоплення щепленнями від поліомієліту дітей до року (у 2, 4 та 6 місяців – ред.) за перший квартал становлять 22%, 18 місяців – 18%. Показники непогані, ми не фіксуємо провалу, не фіксуємо появи нових випадків, або підозри, але це предмет постійної роботи. Тут неможливо зупинятися.

ПОКАЗНИК ВАКЦИНАЦІЇ ВІД ДИФТЕРІЇ В УКРАЇНІ МАЙЖЕ НА 40% НИЖЧЕ ЄВРОПЕЙСЬКОГО

- МОЗ уже анонсувало нову кампанію – вакцинації від дифтерії та правця. На якому етапі її підготовка?

- Питання вакцинації від дифтерії та правця вкрай актуальне, це одна з тих небагатьох вакцин, яка застосовується впродовж дитячого віку й у дорослому віці. Тому важливо, щоб вакцинація від дифтерії та правця і комунікаційно, й у свідомості людей постійно підсвічувалася і люди розуміли особливості. Це питання почали обговорювати, тому що за основними показниками рівні охоплення щепленнями від дифтерії та правця не відповідають рекомендованим ВООЗ. І за абсолютним значенням – найменші показники у нас якраз по вакцинації дорослого населення. І так само вакцинація дітей, які перебувають у шкільному середовищі. За даними дослідження, яке було ініційовано першою леді України, серед основних показників по вакцинації найбільше звертає на себе увагу той компонент, який стосується недовакцинації осіб вакцинами АКДП або АДП-м. Якщо порівняти Україну з європейськими країнами, наш показник вакцинації від дифтерії на майже 40% менше, ніж у країнах ЄС, якщо точно – на 37%. Це суттєво. І особливо, коли ми кажемо про дитяче населення, це створює ризик поширення дифтерії. А це гостра інфекційна хвороба з достатньо важким перебігом. Тому ми ініціюємо проведення додаткових раундів з імунізації проти дифтерії, правця, і кашлюка дитячого населення. І також певних когорт дорослого населення.

- Що саме планується зробити?

- На наближче засідання комісії ТЕБ та НС ми вже підготували відповідний пакет матеріалів для розгляду та затвердження. Планується, що після їх ухвалення відбудуться обласні засідання комісій ТЕБ та НС і будуть ухвалені обласні плани проведення наздоганяючої кампанії з вакцинації проти дифтерії та правця. Попередньо ми плануємо основний фокус спрямувати на дітей шкільного віку. Разом із тим певні контингенти дорослих також будуть охоплені в межах цієї кампанії. Вакцини у нас достатньо, і ризиків того, що вакцина не буде використана, або що у нас буде якийсь її надлишок, так само немає.

- Ви ставите собі в цій кампанії якісь певні рамки, буде визначена певна кількість, чи будете намагатися охопити якнайбільше людей?

- Ми будемо орієнтуватися на світовий досвід, кампанія наздоганяючої вакцинації ефективна тоді, коли досягає щонайменше 85% охоплення щепленнями, від того контингенту, який був порахований. Стосовно кількості дітей або дорослих, я поки не буду озвучувати цифри, оскільки має пройти етап мікропланування, мають бути ухвалені відповідні рішення на рівні областей, проведена деталізація, уточнення, хто саме має бути вакцинований. Тому планові цифри ми зможемо озвучити, думаю, через місяць. Але будемо прагнути досягти цільового показника щонайменше на 80%.

Буде кілька основних етапів. Перший – робота у передшкільному періоді, періоді літнього оздоровлення дітей в тих регіонах, які мають для цього відповідні ресурси. І на території всієї України це робота з підлітками, дітьми, які оформлюють документи для вступу або приходу в школу з 1 вересня. Другий етап – це продовження роботи в шкільному середовищі через мобільні бригади, комунікаційну роботу, роботу в громадах. Ми фокусуємося на мобільних формуваннях або починаємо працювати з релігійними або з етнічними громадами. На третій етап ми залишаємо найбільш складні регіони, там, де необхідна комплексна підтримка – і комунікаційна, і програмна, й інколи адвокаційна. Це ті регіони, в яких найменші показники охоплення щепленнями. Скоріш за все, там буде відбуватися цільова робота. Попередньо ми плануємо підбити підсумки цієї кампанії у грудні.

Паралельно з цими етапами, які будуть мати фокус на дитяче населення, буде відбуватися вакцинація дорослих, особливо з того контингенту, яким ця вакцина рекомендована обовʼязково по роду виконуваних завдань. Але, наголошу, для кожного дорослого українця вакцинація від дифтерії та правця є обовʼязковою кожні 10 років – у 16, 26, 36 років і далі.

- Як дорослій людині пройти таке щеплення, якщо вона захоче самостійно звернутися?

- Будь-яка доросла людина або сімʼя, яка хоче провакцинуватися, в першу чергу мають дізнатися, де знаходиться найближчий пункт щеплення. Нагадаю, що зараз пункти вакцинації обʼєднані, там можна пройти як рутинне щеплення, так і вакцинацію проти ковіду. Цю інформацію можна знати на сайтах департаментів охорони здоровʼя, центрів контролю та профілактики хвороб. Або за телефоном контакт-центру МОЗ – 0 800 60 20 19. Як тільки ви знайшли пункт, радимо зателефонувати туди і уточнити – чи наявна вакцина. Під час звернення проводиться медичний огляд, незалежно від того, чи є декларація з сімейним лікарем, факт вакцинації буде внесений в ЕСОЗ і людина отримає щеплення. В подальшому ваш сімейний лікар цю інформацію точно побачить через медичну інформаційну систему. Вакцина проти дифтерії та правця закуповується за кошти держбюджету, і безоплатна як для дітей, так і для дорослих. Наразі в наявності 850 тис. доз вакцини АДП-м, 180 тис. доз вакцини АДП, і 740 тис. доз вакцини АКДП.

ВІЙНА УСКЛАДНЮЄ ПРОФІЛАКТИКУ СКАЗУ І ЛЕПТОСПІРОЗУ ТА ПІДВИЩУЄ РИЗИКИ ЦИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

- Давайте повернемося до питання ризиків у літній період. На що звертає увагу МОЗ і на що треба звернути увагу українцям?

- Для України зберігається проблема сказу, і це комплексна проблема. Зараз, через військові дії, проведення оральної вакцинації диких тварин Держпродспоживслужбою ускладнено. Чисельність диких тварин зростає, у прифронтових регіонах зростає кількість бродячих тварин, вони мігрують. Незважаючи на те, що кількість випадків, коли така тварина кусає людину, суттєво не збільшилася, ризик все одно залишається і буде існувати протягом ще кількох років, поки не буде умов для проведення відповідних заходів. Для профілактики сказу важливо дотримуватися рекомендованих стандартів і рухатися по чіткому алгоритму, якщо ви контактували з будь-якою твариною, яка вас вкусила або ослинила. Також зберігається ризик захворювань, які передаються через воду. Для нас викликом є вірусний гепатит. Думаю, всі пам’ятають ситуацію у Вінниці, у Закарпатті. Для тих регіонів, де є проблема з водопостачанням, ця проблема може бути вкрай актуальна. Тому питання вірусного гепатиту А буде залишатися й упродовж літа, і, на жаль, у кінці року, проблема буде посилюватися, тому що гепатит схильний до певної сезонності. Лише за три місяці цього року ми зафіксували 446 випадків гепатиту А.

Далі – ботулізм. На жаль, продовжується хибна практика, коли люди купують продукти на стихійних ринках, готують домашню консервацію з недотриманням базових і стандартних вимог. На жаль, ми бачимо зростання кількості нових випадків ботулізму, який є достатньо важкою інфекційною хворобою.

І ще хочу сказати щодо лептоспірозу. Ми бачимо останніми роками активізацію саме лептоспірозу, тому що, на жаль, не на всій території України повною мірою проводиться комплекс заходів з дератизації – позбавлення територій від гризунів, щурів. У деяких регіонах – через військовий стан, десь неможливо це зробити, десь інші обставини, але ми бачимо суттєве зменшення об’єму робіт з дератизації саме на рівні громад, на рівні областей. Враховуючи, що це захворювання пов’язане з гризунами, ми бачимо, на жаль, зростання кількості випадків лептоспірозу. Це пов’язано з виділеннями від щурів, через них – інфікування продуктів харчування, може бути інфікування через прямий контакт, інфікування через воду, в зоні ризику – працівники сільськогосподарських угідь, які працюють у польових умовах. Єдиним ефективним заходом профілактики є лише проведення дератизаційних заходів. Захворювання відноситься до групи особливо небезпечних і найчастіше воно має важкий перебіг з підвищенням температури тіла, пожовтінням склер, інколи важкими формами ниркової недостатності. І якщо пацієнти ослаблені або похилого віку, то існують високі ризики летального закінчення цієї хвороби через ниркову або поліорганну недостатність.

Лише за три місяці цього року ми вже зафіксували 67 випадків лептоспірозу, і станом на сьогодні у трьох областях – Чернігівській, Закарпатській та Миколаївській – їх зафіксовано найбільше. За минулий рік сумарно по всій території країни було зафіксовано 433 випадки, найбільше у Закарпатській області – 150. Тому лептоспіроз треба так само рахувати як окремий ризик, і ми зі свого боку будемо це питання виносити на найближче засідання Державної комісії ТЕБ та НС.

- У контексті світових ризиків, що має бути в фокусі уваги України?

- Нам необхідно фокусуватися навколо тих інфекційних захворювань, з якими стикається Європа, і які є пріоритетними для України на найближчі 5 і навіть 10 років. Насправді це невеликий перелік з достатньо чіткими рекомендаціями щодо заходів профілактики цих захворювань.

Перше, з чим буде стикатися Європа і з чим вона вже має справу – це кір. Ми всі пам’ятаємо, що минулого року були спалахи цього захворювання в сусідніх країнах. Так само бачимо по статистиці, що на жаль, ситуація з кором по європейському регіону нестабільна і зараз багато країн мають високі показники. Це пов’язано з сезонністю кору, який виникає кожні 5-10 років. І найближчі два-три роки буде епідемічний підйом захворюваності в ЄС. Та вакцинальна кампанія, яку ми провели в минулому році, – безумовно плюс, але цю роботу потрібно продовжувати й далі. Тому радив би тим українкам, які з дітьми виїхали за кордон, вакцинувати дітей. У багатьох центрах для біженців, соціальних центрах послуга з вакцинації від кору надається безкоштовно, видаються відповідні документи, які потім можна буде оцифрувати в Україні.

Друга проблема, яка буде стосуватися Європи, – це грип. Грип може бути високо пандемічний або епідемічний, коли показники летальності перевищують середньостатистичні. І циркуляція такого високопатогенного грипу відбувається раз на 10 років. Останній епідемічний підйом захворюваності на грип був у 2009 році, коли циркулював високопандемічний грип. Пройшло набагато більше часу, ніж його класичний сезонний цикл, коли ми не спостерігали високопандемічного грипу. Але насправді останні кілька років усе більше країн починають повідомляти про реєстрацію збільшення кількості випадків пташиного грипу, що є прогностичною ознакою того, що найближчим часом може зʼявитися високопатогенний грип. Це постійний ризик.

Наталія Молчанова

Фото: Євген Котенко