Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Сім порад щодо спілкування з близькими, які перебувають на прифронтових територіях

Перейматися через небезпеку близьких, які залишаються жити на прифронтових або інших небезпечних через війну територіях – виснажливо. Але ми не можемо змусити їх покинути власні домівки, адже залишатися в рідному місці – свідомий вибір дорослої людини. 

А тому варто спробувати налагодити спілкування і навчитися підтримати їх, не завдаючи шкоди ні їм, ні собі. Команда Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» підготувала сім порад щодо того, як це зробити. 


1. Не тиснути

Пропонуйте підтримку, замість того, щоб вмовляти, наполягати чи примушувати. Можна сказати, наприклад: «Якщо ти зміниш рішення – я допоможу тобі». Проте не варто починати і завершувати цими словами кожен діалог. 

Але будьте відповідальними: краще не порушувати цю тему, якщо ви насправді не зможете допомогти своїм близьким із виїздом чи облаштуванням.


2. Почути 

Якщо людина озвучує свої аргументи, вислухайте її та спробуйте їх прийняти. Під час обговорення найкраще використовувати техніку «Я-повідомлення». Наприклад: «Я приймаю будь-яке твоє рішення, але зараз хочу зрозуміти, чому для тебе важливо залишитися».


3. Створити свої правила

Варто визначити теми, на які ви готові спілкуватися, а на які – ні. Звісно, передбачити усі тригери неможливо, проте можна окреслити основні. Домовтеся із близькими: «Якщо під час нашої розмови якась тема буде неприємною – скажімо про це, щоб бути чесними одне з одним».


4. Запитувати

Цікавтеся почуттями, новинами близьких людей, але разом із тим будьте готовими до різних реакцій, навіть на запитання «Ти як?». Стресові події можуть викликати агресію і роздратування на цілком звичні обговорення. Якщо так трапиться, попросіть дати вам інструкцію: «Як я можу тебе підтримати?»


5. Не вимагати

Постійний стрес забирає багато ресурсу, тож інколи його може не вистачати навіть на спілкування з близькими. Тому не змушуйте близьких розмовляти з вами під час кожної повітряної тривоги, якщо вони не готові це робити. 


6. Не нагнітати

Люди, які перебувають у небезпечних місцях, знають про це. І розуміють, що відбувається навколо. Тривожні новини, відсутність звʼязку можуть спричиняти у вас паніку, проте важливо не переносити ці настрої у ваше спілкування.


7. Памʼятати

Ми не завжди можемо нести відповідальність за життя інших, але можемо підтримувати близьких навіть на відстані, зберігаючи з ними звʼязок і розділяючи спільні цінності. 

Більше порад щодо збереження ментального здоровʼя можна знайти на платформі «Ти як?». Тут розміщені аптечка самодопомоги, відеопосібники, освітні серіали, довідники тощо.