Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Шкільне харчування, удосконалення системи реабілітації, зокрема для людей з інвалідністю, та створення інклюзивної мережі лікарень – ключові виклики МОЗ в плані Ukraine Facility

Розвиток людського капіталу в системі охорони здоровʼя має три основні напрями: 

  • популяризація здорового способу життя;
  • удосконалення системи реабілітації, зокрема для людей з інвалідністю;
  • розбудова безпечної та інклюзивної мережі медзакладів.

Це основні компоненти в сфері охорони здоровʼя плану України, який був презентований 26 жовтня 2023 року головам та заступникам голів комітетів Верховної Ради. На заході обговорили план України для реалізації пропозиції Європейської комісії щодо створення інструменту підтримки фінансування відбудови України – Український Фонд (Ukraine Facility).

«Ми вже думаємо про майбутнє і робимо все для того, щоб запобігати захворюванням, зокрема популяризуємо здоровий спосіб життя та починаємо цей процес ще зі школи. Наш проєкт шкільного харчування знайшов відображення в концепції Ukraine Facility», – зазначила заступниця міністра охорони здоровʼя Марина Слободніченко.

Реформа шкільного харчування розпочалася у 2020 році, а її основною метою є перехід до більш здорового безоплатного меню у закладах освіти (зменшення кількості цукру, солі, хліба, жирів та субпродуктів), врахування потреб дітей із цукровим діабетом, харчовою алергією, непереносимістю лактози. Реформа також передбачає оновлення обладнання харчоблоків та підвищення рівня кваліфікації кухарів.

Окрім того, МОЗ має намір застосовувати міжнародні критерії для визначення статусу інвалідності. Новий підхід є частиною європейської інтеграції нашої країни та дозволить повніше оцінювати потреби людей й надавати їм необхідні послуги. Також важливою складовою плану України є відбудова та реновація мережі лікарень.

«Людський капітал – це не тільки про людей, які перебувають в Україні. Це також ті, хто виїхав за кордон, в тому числі медпрацівники. Ми маємо створити такі умови, за яких пацієнти отримуватимуть якісні та доступні медичні послуги в Україні, а лікарі та інші медичні працівники матимуть достойні умови роботи тут, вдома. Для цього ми розбудовуємо безпечну та інклюзивну мережу для пацієнтів, що також покращить умови праці для медиків», – наголосила Марина Слободніченко. 

Як повідомлялося, 20 червня 2023 року Європейська комісія оприлюднила проєкт спеціального інструменту для підтримки фінансування потреб відбудови України – Українського Фонду (Ukraine Facility). Проєкт передбачає 50 млрд євро фінансової допомоги на наступні чотири роки (2024-2027 роки).

Наразі Україна готує план для реалізації цього проєкту, який охоплює її бачення щодо відновлення, реконструкції та модернізації країни та реформ, які вона має намір здійснити в межах процесу вступу до ЄС. Є сподівання у грудні встигнути затвердити виділення коштів на наступний рік у рамках бюджетного процесу ЄС, щоб фінансова підтримка розпочалася на початку 2024 року.

МОЗ України відповідальне за впровадження реформ у розділі «Людський капітал» цього плану. Основними цілями реформ у цьому розділі є: 

1) оптимізація освіти заради ефективнішого формування життєвих навичок; 

2) забезпечення доступу до оздоровлення та покращення реабілітації;

3) збільшення кількості працездатних людей та виправлення соціальних і економічних наслідків війни.