Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

Що робити, якщо ви стали свідком терористичної атаки

11 місяців Україна живе в стані повномасштабної війни. Це означає постійну небезпеку для цивільних громадян, які мешкають як поблизу лінії фронту, так і далі від неї. Щодня ми зазнаємо атак ворога на лікарні, школи, житлові будинки, тому кожен із нас має знати, як поводитися у випадку нападу. 

Що робити, якщо ви стали свідком терористичної атаки? Відповідь на це запитання підготував Алекс Гершанов, міжнародний експерт із роботи з травмою (Ізраїльська коаліція травми).

Передусім – дотримуйтеся безпечної поведінки. Не біжіть у бік вибуху або стрілянини, якщо ви не є медиком, рятувальником або фахівцем, який надає першу психологічну допомогу. Пам'ятайте, що існує загроза повторних атак в одному місці за короткий проміжок часу. Також ви можете перешкодити роботі рятувальних та інших спеціальних служб.

Якщо у вас чи когось із навколишніх людей є фізичне ушкодження – поранення, сильний шум у голові, гострий біль без видимих ушкоджень або ушкодження, забиття за відсутності болю – негайно зверніться по медичну допомогу. У більшості випадків через високий рівень гормонів стресу людина не відчуває болю і, наприклад, може ходити добу з переломом.

Реакції, що виникають після переживання терористичної атаки, такі як:

  • плач, крик, сльози, 
  • застигання та «заморожування» емоцій,
  • підвищена емоційність, 
  • підвищена дратівливість, 
  • порушення фізіологічних функцій: сну, апетиту, функціонування видільної системи

є нормальними. Водночас потрібно звернути увагу на інтенсивність їхнього прояву протягом трьох-чотирьох тижнів.

Якщо інтенсивність цих реакцій не знижується, необхідно звернутися до фахівця – лікаря загальної практики, або до лікаря-психолога, або в окремих випадках до психіатра.

У цей період (до 3-4 тижнів) дуже важливою є соціальна підтримка:

  1. Спілкуйтесь із близькими, розповідайте про те, що трапилося. Пам'ятайте, ваші близькі через ваш досвід також стають «другим колом» свідків теракту. Вони теж відчувають стресові реакції, проте, відновлюючи найбільш повну картину події, вони знижують рівень тривоги. Тому, розповідаючи про подію, намагайтеся передусім зосередитись на фактах.
  2. Якнайшвидше поверніться до повсякденних справ, якщо ви не постраждали фізично, продовжіть ті дії або маршрут, які у вас були до теракту. Збереження безперервності – запорука найшвидшого відновлення
  3. Згадайте, що вам завжди допомагало відновлювати сили – що ви робили, щоби «підзарядити свою батарейку»? Це може бути будь-що, що надає вам сил, впевненості, розслаблення.

Пам’ятайте! Алкоголь не знімає гострий стрес, адже на тлі гормонального сплеску, він не виконує функції розслаблення.

Публікація підготовлена в межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.