Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

Що потрібно знати про розлади аутичного спектра

Сьогодні, 2 квітня, відзначають День поширення інформації про розлади аутичного спектра (РАС). Розповідаємо про особливості людей з РАС, як діагностують цей стан та про взаємодію з людьми з РАС.

 Що таке розлади аутичного спектра?

Розлади аутичного спектра — це не хвороба, а стан, що виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і може спричинити значні соціальні, комунікаційні та поведінкові складнощі. Цей стан може проявлятися по-різному і мати як легку, так і важку форму, саме тому і вживається слово «спектр».

Як проявляються розлади аутичного спектра?

Люди з РАС можуть мати труднощі у спілкуванні та взаємодії з іншими, їм може бути важко зрозуміти почуття та думки інших. Їм може бути дискомфортно у нових ситуаціях, вони можуть потребувати більше часу для засвоєння інформації та часто повторювати певні дії чи думки.

Основні маркери

Діагностувати РАС може бути важко, оскільки немає для його діагностики якогось спеціального медичного тесту на кшталт аналізу крові. Щоб поставити діагноз, лікарі вивчають історію розвитку та поведінку дитини та заповнюють опитувальник, який ви можете знайти за цим посиланням. 

Зазвичай діагноз РАС можна поставити у віці 2-3 роки. Утім, що раніше батьки та лікарі визначають, що дитина має РАС, то легше буде адаптувати дитину до життя.

Перші ознаки розладу аутистичного спектра можна помітити досить рано. Вони наступні:

  • Дитина до 6 місяців уникає або не підтримує зоровий контакт, не виявляє радісних емоцій, рідко посміхається.
  • Дитина до 9 місяців не виявляє щасливих, сумних, роздратованих, здивованих виразів обличчя, не реагує на ім’я.
  • Дитина до 12 місяців не лепече, не вказує на предмети, не простягає руки.
  • Дитина до 1,5 років не вказує на предмет, що привернув її увагу.
  • Дитина до 2 років не помічає емоцій інших людей.
  • Дитина до 3 років не помічає інших дітей і не намагається приєднатися до їхньої гри.
  • Дитина до 4 років не грає в рольові ігри.

Інші ознаки РАС: 

  • дитина виставляє іграшки чи інші предмети в ряд і засмучується, коли порядок змінюється;
  • щоразу повторює слова або фрази;
  • постійно грає іграшками однаково;
  • фокусується на окремих предметах;
  • вимагає дотримання певної послідовності дій.

Якщо ваша дитина має якісь із цих ознак, зверніться до свого педіатра або сімейного лікаря. 

Як зрозуміти світосприйняття людей з РАС

Люди з РАС не схожі одне на одного. У когось можна відразу помітити незвичайну поведінку та манеру спілкування, хтось використовує у спілкуванні лише стереотипні фрази, хтось уникає спілкування взагалі, а інші спілкуються досить вільно.

Однак усіх їх обʼєднує одне – прагнення до впорядкованості, адже світ для людей із РАС сповнений непередбачуваності, що породжує тривогу та стрес. Розклади, чіткий порядок дій, рутина та звичні маршрути стають для них рятувальним колом, даруючи відчуття безпеки.

Тому у спілкуванні з людьми з РАС:

  • Поважайте ритуали. Зміна маршруту, порядку дій чи одягання може стати сильним стресом для людини.
  • Говоріть прямо та просто. Не використовуйте метафори, натяки та двозначні фрази.
  • Робіть довші паузи. Дайте людині час на відповідь (30-60 секунд).
  • Дайте час на осмислення. Нові ідеї та активності потребують обдумування.
  • Зберігайте мʼякий фокус. Дивіться на середину лоба, а не в очі.
  • Не дивуйтесь, якщо людина розгойдуватиметься, робить якісь повторювані рухи чи вигуки – це нормальні способи заспокоїтися.
  • Використовуйте картки та тексти. Це може бути способом спілкування.
  • Поважайте дивні забаганки. Їжа, одяг, ритуали – це частина їхнього світу.
  • Не ігноруйте. Спілкуйтесь напряму, дайте зрозуміти, що ви її чуєте та розумієте.
  • Будьте уважні до сенсорних потреб. Зважайте на чутливість до звуків, запахів, світла та дотиків.

Пам’ятайте: люди з РАС відчувають, чують, бачать та розуміють, а спілкування з ними потребує терпіння, розуміння та щирості.