Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Що хочуть «ЗміниТИ» громади Тернопільщини: успіх медичної реформи – в ефективному використанні наявних ресурсів

Для реалізації будь-якої реформи потрібні ресурси. Однак, як свідчить практика, потреба завжди більша, ніж кількість наявних ресурсів, тож успіх реформ – у максимально ефективному використанні того, що є. Забезпечити цю ефективність можна лише тоді, коли до розробки реформи залучають людей, які будуть її впроваджувати та яких вона торкнеться.

Саме тому ми в рамках туру #ЗміниТИ обговорили з представниками місцевого самоврядування, медичної спільноти, підприємцями, журналістами, студентами та активними громадянами реформи у чотирьох сферах: системи охорони здоров’я, рівного доступу до політики, контролю за публічними фінансами та залучення громадян до ухвалення рішень місцевим самоврядуванням. 12-14 червня долучились до цих обговорень і громади Кременця, Тернополя та Бережан.

РЕФОРМА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Представники медичної спільноти Тернопільщини активно цікавились практичним боком втілення реформи, особливо що стосується нової логіки фінансування системи охорони здоров’я та ролі в ній місцевих бюджетів, автономізації медичних закладів, а також особливості роботи первинної ланки медичної допомоги після початку реформи.

Фінансування системи охорони здоров’я

Кілька учасників консультацій цікавились, чи не суперечить нова система фінансування статті 49 Конституції України, та висловлювали пропозицій щодо внесення до неї змін.

«49 стаття Конституції ніколи не працювала, чому не почати з базових питань –   скасувати цю статтю? Як можна робити реформу і говорити про платні послуги, якщо в Основному Законі є така стаття?»

Заступник головного лікаря Кременецької районної лікарні

Втім, більшість присутніх визнали, що наразі в чинному парламенті немає політичної волі для такого кроку.

В одного з учасників прозвучала думка щодо доцільності внесення змін до системи оподаткування задля кращого фінансування медичної галузі.

 «Якщо ми говоримо, що фінансування медицини йде з податків, то чому не зробити це більш предметно? Щоб сплачували всі внесок чи податок на кшталт ЄСВ, конкретно на медицину».

Головний лікар Бережанської центральної районної лікарні

Заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик наголосив на тому, що перерозподіл ресурсів у медичній сфері є лише першим кроком у реформі цілої системи:

«Давайте говорити правду. Вона в тому, що скільки б не закладали коштів, буде мало. Зараз робиться перший крок – ефективне використання того ресурсу, що ми маємо. Другий крок – збільшення відсотку ВВП на медицину».

Роман Ілик, заступник в.о. міністра охорони здоров’я

Звучали також питання щодо збереження мережі фельдшерсько-акушерських пунктів після зміни фінансування.

Один з головних лікарів висловив думку, що ключовим моментом реформи має бути запровадження обов’язкового ведення електронної історії хвороби та картки пацієнта, після чого можна буде отримати реальну статистику та проаналізувати її. Для цього має бути профінансовано закупівлю комп’ютерів та навчання персоналу, що із ними працюватиме.

Автономізація медичних закладів

Головні лікарі вказали на те, що внаслідок реорганізації медзакладів у комунальні некомерційні підприємства для закладів виникає ризик у вигляді земельного податку.

«Закон стимулює переходити в комунальні некомерційні підприємства. Є хитре питання – податок на землю. Сесія може звільнити від податку, а може і не звільнити. У мене є 60 об’єктів, і та земля є золота, мені скажуть – плати податок або вилетиш в трубу. Треба обов’язково звільнити заклади охорони здоров’я від земельного податку на законодавчому рівні, а не за рішенням місцевої ради».

Головний лікар ЦПМСД

Також керівники медичних закладів привернули увагу до проблеми повторного отримання ліцензій медичними закладами після реорганізації.

«Ми реформувалися, мали безстрокову ліцензію, а тепер маємо знову робити ліцензію на медичну практику і на наркотики».

Юрій Лазарчук, директор комунального некомерційного підприємства «Міська комунальна лікарня №3»

Один з учасників консультацій висловив думку щодо ролі ОТГ у забезпеченні фізичної доступності медичної послуги.

«Об’єднані тергромади створилися, а далі вже залежить від того, який голова громади. Є приклади на Тернопільщині, де вони позабирали собі амбулаторії, розвалили їх і кажуть – забирайте назад! Можливо, варто зробити, щоб громада забирала собі на баланс ФАПи як відокремлені підрозділи амбулаторій, але не більше. Вертикаль, ЦПМСД має зберігатися, щоб не було хаосу!»

Представник медичної спільноти

Первинна ланка медичної допомоги

Учасники консультацій в Бережанах наголосили, що в районі є проблема з лікарями первинки, близько половини вакансій незаповнені, а серед практикуючих лікарів більшість пенсійного віку. Є проблема з залученням молодих лікарів, оскільки місцева влада не забезпечує їх житлом та належними умовами на робочому місці.

Піднімали також питання купівлі медикаментів та програми «Доступні ліки».

«Сімейний лікар в рамках гарантованого пакету надає безоплатно консультації, призначає обстеження і лікування. А далі пацієнт іде в аптеку і купує ліки за власні кошти, чи це буде відшкодовуватися?»

Лікар-педіатр

«Ідея проста – забезпечити всім життєво необхідним і безкоштовно на 100%. Методика визначення потреби нова, вона тестуєтьcя зараз, ми будемо з цього приводу спілкуватися з усіма регіонами. Щодо амбулаторної ланки – це буде відбуватись через реімбурсацію, пізніше в ній буде більше нозологій. У діапазоні буде певна кількість молекул, які рекомендує як мінімум ВООЗ, покриття за рахунок найдешевшого генерика, все інше – вільний ринок».

Роман Ілик, заступник в.о. міністра охорони здоров’я України

Пролунала думка, що для кращого юридичного захисту лікарів слід зафіксувати відповідальність самого пацієнта за виконання рекомендацій лікаря.

Також медики зауважили, що після зменшення навантаження на дільничного лікаря в медичних закладах відбулося «роздування штатів» за рахунок адміністративних посад.

Вторинна ланка медичної допомоги

Лікарів вторинки передусім зацікавив анонсований механізм запровадження фінансування за діагностично спорідненими групами.

«Щодо діагностично споріднених груп – поки немає концепції. Є розмови назагал, але конкретики немає. Хочеться знати: хто, яким чином їх розроблятиме, яка логістика, які алгоритми створення, коли нозології будуть поєднані в групи і яким чином в наступні роки це будуть запроваджувати».

Заступник головного лікаря Кременецької центральної районної лікарні

Одразу кілька лікарів, як в обласному, так і в районних центрах вказали на нагальну потребу запровадження індивідуальних ліцензій для лікарів за максимально спрощеною процедурою.

За словами лікарів, це суттєво полегшить перехід на нову систему фінансування та пов’язану з ним реорганізацію персоналу.

«Треба формалізувати видачу ліцензій та спростити вимоги до оснащення кабінетів. Бо буває, що є кваліфікований лікар, який не має коштів на оснащення свого офісу. Коли ми створимо ринок, лікарі, що матимуть приватну практику, вони розвантажать комунальну медицину. Що це коштує для бюджету – формалізувати видачу ліцензій, це ж нічого не коштує!»

Лікар-терапевт Олександр Чернявський

Інше

Учасники консультації зачепили низку інших тем, зокрема епідеміологічний нагляд, щеплення та фінансування співробітників медичних наукових інститутів:

«Колишня епідеміологічна служба мала перейти в громадське здоров’я, але частину нормативки скасували, і процес загальмував. Хто буде займатися епідеміологічним наглядом за інфекційними хворобами на місцевому рівні? Оскільки вже є дублюючі структури на рівні області, але обласні структури не переходять на районний рівень. Хто буде цим займатись на районному рівні?»

Колишній епідеміолог

«Йдеться про скорочення первинки на селі, але я щось не чую про скорочення медичних науковців і великих доцентів, на яких йдуть великі гроші.  Що таке академік – він купив один раз кандидатську, і далі черпає звідти гроші. Бо він приїздить до мене, сидять за столом десять чоловік, той кандидат, той професор, а ти їм ставиш питання – і вони не можуть відповісти!»

Головний лікар ЦПМСД

«Ми страждаємо від того, що ліквідували службу щеплень. У нас такого працівника на рівні району немає. Має бути філія чи структура в районі».

Головний лікар

«Зараз протоколи працюють погано, нас стимулюють до закордонних, але в нас далеко не всі володіють англійською. Як бути?»

Заступник головного лікаря Бережанської центральної районної лікарні

З результатами консультацій щодо реформ демократизації можна ознайомитися за посиланням.

Матеріал підготував:

Антон Кушнір, полісі-аналітик ГО «Центр UA»