Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Керівництво Стратегія Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Протидія COVID-19 Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору МСЕК Військово-лікарські комісії Медичний канабіс
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Контакти

Що хочуть «ЗміниТИ» громади Кіровоградщини: успіх медичної реформи – у залученні заінтересованих сторін до розробки нової політики

Кожна структурна реформа зачіпає інтереси різних суспільних груп – як професійні, так і особисті. Саме тому важливо до початку імплементації вислухати позиції усіх заінтересованих сторін, особливо щодо чутливих питань, якими є планування й організація роботи, соціальна юридична захищеність, фінансування тощо. Виключення цих груп із обговорення може призвести до нерозуміння, а як наслідок і до несприйняття реформи.

З цією метою ми в рамках туру #ЗміниТИ провели публічні консультації з представниками місцевого самоврядування, медичної спільноти, підприємцями, журналістами, студентами та активними громадянами реформи у чотирьох сферах: системи охорони здоров’я, рівного доступу до політики, контролю за використанням публічних фінансами та залучення громадян до ухвалення рішень місцевим самоврядуванням. 19-20 червня долучились до цих обговорень громади Новоукраїнки та Кропивницького.

РЕФОРМА СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

 З досвіду спілкування з медиками ми бачимо, що кожна людина по-різному трактує реформу. Я це пов’язую з тим, що є дуже мало інформації, дуже мало дискусійних майданчиків для обговорення: що нам треба, що нам не треба, що можна змінити з того, чого не треба, ще до етапу запровадження.

Олександр Корінний, голова Новоукраїнської ОТГ

Медичну спільноту та представників місцевого самоврядування Кіровоградщини найбільше цікавили запровадження нової логіки фінансування системи охорони здоров’я, особливо на первинній ланці медичної допомоги. Серед лікарів є високий запит на детальні роз’яснення формули обрахунку ризик-тарифу, послуг, що входять до гарантованого пакету, розмежування фінансування між первинним та вторинним рівнем.

Нова система фінансування

 Говорять про гарантований пакет послуг, який входять в ці 370 грн. А ще пакет послуг, за які пацієнт повинен буде платити. Де розрахунки і список цього пакету? Чому спочатку не зробити економічне обґрунтування послуг, а вже потім втілювати реформу.

Головний лікар дитячої міської лікарні

Представники місцевого самоврядування наголошували, що первинна ланка в сільській місцевості має більші фінансові потреби, ніж в містах, через низьку густину населення, зношену інфраструктуру ФАПів та якість доріг.

Первинна ланка медичної допомоги

Медичну спільноту цікавило, чи передбачені механізми захисту медичного персоналу від свавілля керівників медичних закладів у визначенні зарплат.

Хто зможе упередити ситуацію, що менеджер закладу, головний лікар буде підходити упереджено до фахівців з однаковими фаховими навичками і досвідом, але один йому не подобається, а інший подобається?

Головний лікар ЦПМСД

Також учасники консультації запитували, чи буде з часом переглядатись сума ризик-тарифу на первинці, з огляду на інфляцію тощо.

Лікарів первинки турбує, за рахунок яких коштів будуть здійснюватись аналізи та лабораторні дослідження, серед медиків є побоювання, що коштів в межах ризик-тарифу може не вистачити для регулярного проведення аналізів та досліджень усім пацієнтам.

Медики запитували, чи декларація між лікарем та пацієнтом міститиме зобов’язання для пацієнтів виконувати приписи лікаря. А пацієнтів цікавило, якщо вони підписали декларацію із лікарем первинки, що працює в конкретному медичному закладі, чи матимуть вони змогу звертатись до вузьких спеціалістів в інших закладах.

Лікарів первинки непокоїла юридична захищеність лікарів у разі, якщо вони відмовлятимуть пацієнтам у викликах додому.

 А виклики додому будуть? Де написано, що можна не ходити на виклики? Сайт МОЗ – це не закон! Потім пацієнт по судах затягає лікаря за ненадання допомоги. Чи можна це прописати, що 2 рази виклик безкоштовний, а далі платні виклики? Нема чіткої градації, що таке невідкладна допомога, на які виклики треба ходити, кому ми можемо відмовити. 

Голова обласної організації профспілки

Мені довелось бути в Бельгії і Нідерландах, там на першому місці профілактика, людей зацікавлюють проходити профогляд і за це полагається доплачувати. Наша реформа це передбачає?

Заступник голови Новоукраїнської районної ради 

Також учасники консультацій наголошували, що в області є проблеми з браком лікарів первинки, особливо на сільському рівні.

Екстрена медична допомога

Представники екстреної медичної допомоги наголосили, що значні проблеми є на ланці взаємодії між бригадою швидкої допомоги та приймальними відділенням лікарень.

Мають бути приймальні відділення. Там повинні бути лікарі екстреної медичної допомоги. Треба зробити ці відділення, оснащення зробити, ліжка там поставити. Зараз ці відділення не справляться. Якщо по місту 220 викликів – то як поділити ці виклики між лікарнями? 

Головний лікар лікарні екстреної медичної допомоги

Також лікарі підкреслили, що в сільській місцевості ФАПи фактично виконують функції екстреної медичної допомоги. Якщо мережу ФАПів буде ліквідовано до того, як в сільській місцевості ефективно запрацює екстрена медична допомога із прогнозованим часом доїзду карет, це створить ризики для життя та здоров’я пацієнтів.

Інше

Учасників консультацій цікавило, кому буде підпорядкована новостворена Національна служба здоров’я України та хто контролюватиме її роботу. Запитували, в яких країнах успішно працюють моделі системи охорони здоров’я, покладені в основу реформи.

Представників госпіталю для ветеранів наголошували на тому, що в рамках безкоштовної медичної допомоги поза гарантованим пакетом для ветеранів АТО враховані поранення та каліцтва, але не враховані захворювання (як-от ВІЛ, туберкульоз, психічні захворювання тощо), і це мусить бути врегульовано.

Працівники медичних закладів, що підпорядковані безпосередньо МОЗ, потребували роз’яснень щодо майбутнього статусу цих закладів.

Матеріал підготував:

Антон Кушнір, полісі-аналітик ГО «Центр UA»