Що допомагає нам вистояти в періоди тривалого стресу

Кожен із нас має індивідуальний спосіб подолання стресової ситуації та складних життєвих обставин – так званий копінг. Він формується під впливом нашого виховання, життєвого досвіду й генетичних факторів. Цей механізм переживання людьми тривалих стресових ситуацій дослідив і описав ізраїльський психолог Мулі Лахад. Про свої дослідження, про спільність у досвідах України та Ізраїлю і про те, як ми можемо підвищувати життєву стійкість, спираючись на свої внутрішні ресурси й навички, він розповів у подкасті «Простими словами».

Новий сезон подкасту «Простими словами», що виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?», має назву «Наука стійкості». У 15 епізодах ведучі разом із провідними вченими й практиками розкажуть, як наука й психологія бачать побудову стійкості у складні періоди.

Історія виникнення моделі стійкості 

Під час свого волонтерства на території Ізраїлю у 1979 році Мулі Лахад очікував побачити масові прояви травмування. Проте, як він із подивом зʼясував, більшість дорослих і дітей, які роками перебували у воєнній реальності, під обстрілами й терористичними атаками, хоч і мали ознаки травмування, але певною мірою жили нормальним життям. 

Щоб розібратися, як їм це вдається, Лахад разом із колегами опитали 300 дітей і 400 дорослих. Після систематизації отриманої інформації науковцям вдалося виокремити шість основних способів, за допомогою яких люди долають довготривалий стрес. Це стало основою моделі копінгу й стійкості BASIC Ph.

Що являє собою модель копінгу й стійкості BASIC Ph

BASIC Ph – модель, яка фокусується на природних механізмах подолання стресу. Вона складається із шести елементів стійкості, комбінація яких формує унікальний для кожної людини стиль подолання труднощів. Що більше з цих елементів ми здатні використовувати, то більшу стійкість можемо розвинути.

B – Belief

Переконання й цінності, на які ми спираємося в часи стресу чи кризи. Це не лише релігійні вірування, але й політичні переконання або відчуття своєї місії, сенсу життя.

A – Affect

Вираження почуттів й емоцій через сльози, сміх, щирі розмови про свій емоційний досвід. Або ж невербальні методи вираження почуттів, як-от: малювання, читання або письмо.

S – Social

Соціальні звʼязки – пошук підтримки через належність до групи (друзі, родина, колектив) і виконання своєї ролі в спільноті чи організації.

C – Cognitive

Логічне й критичне мислення для вирішення складних ситуацій; здатність збирати правдиву інформацію, оцінювати ситуацію, аналізувати, планувати, складати списки, рефлексувати.

I – Imagination

Уява й творчість як спосіб відволіктися від жорстоких фактів реальності, здатність мріяти про майбутнє або ж повертатися спогадами в щасливі моменти минулого. Сюди також належать почуття гумору, імпровізація, мистецтво.

Ph – Physical

Фізична активність і тілесні відчуття для подолання стресу можуть проявлятися через фізичні навантаження й тілесні практики: будь-який спорт, прогулянки, медитації. А також через насичення системи органів чуттів, наприклад, завдяки вживанню їжі, ліків.

Як це працює на практиці?

Більшість людей використовує більше, ніж один елемент моделі. Зазвичай багато хто має добре розвинені три-чотири елементи. Для пояснення того, як саме ми користуємося різними елементами моделі для подолання життєвих труднощів, автор вживає метафору мов. У кожного з нас є:

ПРОЯВЛЕНА МОВА (APPARENT LANGUAGE) – ті елементи моделі, які ми усвідомлено використовуємо для подолання труднощів. 

ЗАБУТА МОВА (FORGOTTEN LANGUAGE) – елементи, які нам наразі не доступні, але їх можна розвинути.

Наприклад, якщо ви – товариська людина й у складні часи вам треба бути поряд з іншими, то проявленою мовою для вас є елемент S – SOCIAL. Забутою мовою в такому випадку може бути C – COGNITIVE. Якщо ж вам необхідно самостійно оцінити й розв'язати проблему, ви можете почуватися розгублено й не знати, як діяти. 

Інший приклад: людина розповідає вам жахливі історії, що справді крають серце, і на ваш коментар про те, що це дуже сумна чи страшна історія, відповідає: «Сумна? Не знаю. Я думаю, що…». У такому разі проявлена мова співрозмовника – C – COGNITIVE. Тому, коли ви намагаєтеся спілкуватися через емоційний елемент, людина вам не відповідає. Для неї це забута мова. 

Побічна мова – це те, що ми говоримо або робимо й не помічаємо.

Наприклад, коли людина описує свій складний досвід мовою, багатою на метафори, це свідчить про використання елементу I – IMAGINATION. Але людина може не здогадуватися, що в неї розвинена уява й творчість. Визнання цієї мови і її свідоме використання може розширити спроможність людини долати стрес і бути стійкою. 

Кожен із нас може використовувати всі шість елементів. Їх можна розвивати як в терапії, так і в профілактичній роботі. Це дозволить розширити діапазон способів долати стрес і бути стійкими. 

За результатами поглиблених досліджень і використання моделі в Ізраїлі й світі протягом десятиліть автор переконаний, що фокус на психологічну стійкість як запоруку процвітання, а не відсутність патологій – це правильний шлях.

Повний текст інтервʼю – тут 

Розмову можна прослухати на всіх подкаст-платформах: 

• Apple Podcasts - https://apple.co/42xu8aO       
• Google Podcasts - https://bit.ly/42wedcS    
• SoundCloud - https://bit.ly/3HSzG6j       
• Spotify - https://spoti.fi/3HQcwh1        
• YouTube - https://www.youtube.com/watch?v=wC0ieuzLOiI    

Довідка: Мулі Лахад – ізраїльський психолог і фахівець з вивчення травми, засновник Інституту драматерапії й Міжнародного центру профілактики стресу в місті Кірʼят-Шмона, Ізраїль. З 1970-х рр. він досліджує природні механізми подолання стресу й збільшення життєвої стійкості й застосовує свій метод для розвитку освітньої та психологічної систем Ізраїлю. Він допомагає людям, які постраждали від воєн, терактів і стихійних лих по всьому світу. Лахад працював у США після теракту 9 вересня 2001 р. та урагану «Катріна» на Шрі-Ланці й у Японії після цунамі. Зараз він навчає українських психотерапевтів. 

Сезон «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» виходить у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської з впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Проєкт реалізовано у співпраці з Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України за підтримки ВООЗ.