Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Реінтеграція ветеранів у цивільне життя – один із пріоритетів роботи влади

З огляду на важливість й актуальність питання реінтеграції ветеранів у цивільне життя влада активно напрацьовує план дій для забезпечення повоєнної підтримки мобілізованих осіб та військовослужбовців.

Днями комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів продовжив обговорення концепції адаптації учасників бойових дій після завершення війни та повернення мобілізованих осіб та військовослужбовців до мирного цивільного життя. 

Відкриваючи засідання «круглого столу» на тему «Інструменти суспільної підтримки ветеранів – учасників бойових дій у післявоєнний період», голова комітету Галина Третьякова акцентувала на важливості завдання, що стоїть нині перед законодавчою та виконавчою гілками влади, з напрацювання плану дій для забезпечення повоєнної підтримки мобілізованих осіб та військовослужбовців. Зокрема, така підтримка має надаватися за чотирма напрямами:

  • забезпечення медичними послугами та реабілітацією;
  • надання матеріальної підтримки за рахунок держави на період адаптації до умов цивільного життя;
  • зайнятість, організація супроводу в пошуку роботи за принципом «позитивної дискримінації»;
  • розвʼязання житлових питань.

«Станом на зараз 55% цивільної медицини обслуговує потреби наших військових. Треба визначити, які послуги буде надавати цивільна медицина, а які – військова. Крім того, є пропозиція замінити визначені законодавством пільги, які є недієвими та незабезпеченими, на стипендіальне утримання громадян, що стали на захист України, впродовж 2-3 років для адаптації до умов цивільного життя. Також пропонуємо дати Захисникам та Захисницям України додаткову оплачувану 2-місячну відпустку, – зазначила Галина Третьякова. – Ми б хотіли впровадити для цієї категорії громадян позитивну дискримінацію щодо працевлаштування на публічній службі. Якщо потрібно – забезпечити навчання, додаткову та часткову кваліфікацію. І останнє – потрібні програми соціального житла, відповідні іпотечні програми, розвиток ринку оренди».

Важливим питанням є забезпечення здоров’я нації в умовах та під впливом війни росії проти України. Державна політика у сфері охорони здоров’я наразі враховує травми та наслідки війни для фізичного та психічного здоров’я громадян країни. 

«Ми працюємо над Єдиною системою надання медичної допомоги. Ця система працюватиме для усіх українців, в тому числі і для ветеранів. Водночас ми розширюємо послуги та перелік лікарських засобів з урахуванням травм та наслідків війни. До прикладу нещодавно були введені два додаткових пакети медичних послуг Національної служби здоров’я України. Це первинна психологічна допомога та комплексна реабілітація для дітей та дорослих, – повідомив заступник міністра охорони здоров’я України Олександр Комаріда. – Ці пакети будуть розповсюджуватися на все населення України, але необхідність прийняття цих пакетів викликана в першу чергу війною, воєнною травмою». 

Нагадаємо, що нині МОЗ працює над розбудовою Національного реабілітаційного центру на базі одного з ветеранських госпіталів.

Голова підкомітету з питань соціального захисту прав ветеранів Комітету Анатолій Остапенко зауважив, що до початку повномасштабного вторгнення в Україні було зареєстровано понад 500 тисяч учасників АТО/ООС. У зв’язку з повномасштабним вторгненням росії кількість осіб, які були мобілізовані або доєднались до добровольчих формувань, а також їхніх родин та родин загиблих захисників може перевищити 5 мільйонів осіб. 

«Перехід військовослужбовців до цивільного життя стане серйозним викликом для країни. Тож маємо підготуватися та гідно зустріти захисників», – сказав він. 

Представники Міністерства економіки України повідомили, що вже розпочали роботу над активними програмами зайнятості для мобілізованих та військовослужбовців, які можуть бути запропоновані відповідній категорії громадян по завершенню воєнного стану. 

«Потрібно максимально продуктивно інтегрувати досвід демобілізованих та військовослужбовців в ринок праці. Зараз ми напрацьовуємо концепцію активних програм зайнятості, які будуть запроваджені постановами Кабінету Міністрів України. Великим стимулом для роботодавців при працевлаштуванні відповідної категорії громадян можуть бути, наприклад, податкові пільги», – сказала заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна. 

Нагадаємо, що 21.09.2022 ВРУ прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці» №2622-ІХ (законопроєкт за реєстр. №6067), відповідно до якого роботодавець отримуватиме від держави компенсацію ЄСВ або частини заробітної плати з Фонду по безробіттю, якщо, зокрема, працевлаштує учасників бойових дій. Також передбачається компенсація роботодавцю частини витрат на оплату праці за працевлаштування учасників АТО/ООС. Держава підтримає й тих роботодавців, які працевлаштовують осіб, які звільнилися зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби на перше робоче місце після такого звільнення. 

Крім того, військовослужбовці, які брали участь в АТО, ОСС, а також у захисті Україні від російського воєнного повномасштабного вторгнення, можуть отримати ваучер, який дає право на перепідготовку або підготовку за іншою спеціальністю, підвищення кваліфікації у закладах освіти чи у роботодавця. 

Очільниця Міністерства соціальної політики України Оксана Жолнович розказала, що тим, хто зараз служить, при отриманні протезів та ортезів вже не потрібні статуси інвалідності, та окремо зупинилася на розробці простого та зрозумілого механізму забезпечення відповідної категорії громадян допоміжними засобами реабілітації. 

«Разом з МОЗ ми напрацювали постанову Кабінету Міністрів України, якою передбачено можливість долучення до мультидисциплінарних команд наших протезистів та ортезистів, соціального працівника та фахівця з Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. В ідеалі фахівець Фонду має прийти до людини в лікарню, показати їй, які виробники протезів та ортезів є, зробити заявку відповідно до потреб людини. Ми маємо максимально спростити участь людини в процесі забезпечення ортезом чи протезом», – повідомила Оксана Жолнович. – Наразі відбувається реалізація «пілотного» проєкту в 3 з 17 лікарень щодо забезпечення військовослужбовців та їх родини супроводом соціальних фахівців під час лікування та реабілітації». 

Нещодавно на розгляд Верховної Ради України у другому читанні внесено законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю» за реєстр. №5344-д. Ним пропонується створити сприятливі умови для працевлаштування осіб з інвалідністю, в тому числі шляхом впровадження апробованих в інших країнах підходів до розвитку стимулюючих механізмів для роботодавців, розширення можливостей для осіб з інвалідністю. 

Нині Міністерство соціальної політики напрацьовує також можливості гарантованого працевлаштування осіб з інвалідністю одразу після проходження професійного навчання за кошти державного бюджету. 

За словами заступника міністра у справах ветеранів України Євгена Котика, Міністерство розпочало реалізацію «пілотного» проєкту зі створення центрів ветеранського розвитку на базі закладів вищої освіти, що дозволить запустити ефективну систему супроводу ветеранів війни та членів їхніх родин після звільнення та протягом року з подальшим перезапуском складових їх професійної адаптації.