Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Психічне здоровʼя: стійкість під час війни

У контексті російсько-української війни часто можна почути про скалічену націю й, зокрема, українських дітей, які виростуть із депресією й тривожністю. Оцінку ймовірності таких прогнозів дав лікар-психотерапевт Олег Романчук під час інтервʼю для подкасту про психічне здоровʼя «Простими словами».

Війна має неабиякий вплив на життя людей, й, зокрема, на їх психоемоційний стан. Адже в умовах воєнних дій ми стикаємося з неймовірними стресами, стражданнями, випробуваннями. Але, за словами Олега Романчука, спираючись на досвід, науковці розуміють, що багато людей, які стикаються з травмами, не мають психічних розладів, ба більше, мають так зване посттравматичне зростання. Це стосується й людей з ПТСР, які після лікування можуть також отримати посттравматичне зростання.

 

Ефективна дія – одна із найважливіших складових стійкості

Згадаймо, що українці роблять в умовах випробувань? Волонтерять, кожен шукає своє місце в строю і діє. І це допомагає не застрягати в переживаннях, а робити змістовні речі, бути зосередженим.

«У нас є імунна система як в тілі, так і в психіці. Ця стійкість – це здатність протистояти випробуванням, берегти психічне здоровʼя, – пояснює лікар-психотерапевт. – Первинно потрібно працювати саме над цим, як під час пандемії COVID-19. Так, нам потрібні були реанімації, але головне рішення – вакцина. Так і з психічним здоровʼям під час війни, коли варто плекати стійкість. Це дуже конкретні поняття: робити змістовні речі й не застрягати в переживаннях; зосереджуватися саме на тому, що ти можеш зробити; плекати гумор».
 

 

Корисне мислення

Олег Романчук звертає увагу, що наше мислення може бути як величезною перевагою, так і вразливістю. Під час депресії, наприклад, ми думаємо лише про негативне, – і це руйнує нашу стійкість. Тому фахівець радить навчитися володіти своїм мисленням й ефективно його використовувати, відчувати час, коли потрібно думати, а коли – ні. 

«Захід сонця – це не час думати про те, що будеш робити завтра, а час милуватися. Важливо вміти стишувати своє мислення, просто споглядати й бути, коли це потрібно. Однак не забувати мислити стратегічно й критично, особливо під час війни», – зазначає він.

 

Сила батьківської любові

Для дітей дуже цінне значення має батьківська любов, спілкування із ними, спільні дії і час, проведений разом. Навіть якщо це відбувається в катастрофічних умовах, це те – що дає дитині ресурс для стійкості. Так, психотерапевт розповів, що одна дитина під час психотерапії, пригадуючи свої спогади з Маріуполя під час окупації, сказала, що вони – прекрасні, бо тоді вони провели з батьками багато часу разом, сиділи дуже близько й читали книжки. 

«Війна не забирає в нас можливості бути людьми й ділитися великою любовʼю. Коли війна закінчиться, ми повинні запамʼятати те світле, що ми знайшли. Стосунки з батьками є центральними в стійкості дітей. Це найсильніший протективний фактор. Найбільший дарунок від батьків для дітей – це любов і віра», – резюмує він.

 

Читання як елемент психотерапії

Як зізнався в інтервʼю пан Олег, однією з його великих мрій є те, щоб його діти мали звичку читати. І це бажання не тільки батька, а й фахівця у сфері психології. Адже читання саме собою часто є психотерапією. 

З-поміж інших радимо звернути увагу на такі українські видання для дітей:

  • «Ключі сили» Світлани Ройз – книжка, присвячена темі емоцій та їхньому усвідомленому проживанню дітьми: про те, як опанувати страх, розрізнити почуття провини та відповідальність, зрозуміти, яка сила є в злості, смутку і радості.
  • «Залізницею додому» Марʼяни Савки – чуйна розповідь-практикум дівчинки, яка повертається додому з найбільшої в її житті мандрівки – евакуації. 
  • «Таємні історії  маленьких і великих Перемог» Тетяни Стус – книжка для дітей віком 8+, але яка насправді може стати терапевтичною і для дорослих. 
  • «Лео Фу, або Я народився собакою» Валентини Захабури – веселі історії від імені цуценяти, яке зростає поруч із сімʼєю.
  • «Казковий ліс. Пригоди Єнотів-бешкетників» Юлії Олефір особливо підійде для малечі, яка була змушена поїхати з власного помешкання.

Спеціальний сезон подкасту «Простими словами» про здоровʼя під час війни виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?». Проєкт реалізовано за ініціативи першої леді Олени Зеленської й за підтримки ВООЗ і ГО «Безбар’єрність». Нагадаємо, у другому епізоді подкасту взяв участь Віктор Ляшко.

Прослухати повну версію розмови Марка Лівіна і Софії Терлез з Олегом Романчуком у межах третього епізоду можна за посиланням
 

Довідка: Олег Романчук – лікар-психотерапевт, автор книжок, дитячий психіатр і засновник центру «Коло сімʼї», директор Інституту психічного здоров’я УКУ й Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії.