Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

Психічне здоровʼя: стійкість під час війни

У контексті російсько-української війни часто можна почути про скалічену націю й, зокрема, українських дітей, які виростуть із депресією й тривожністю. Оцінку ймовірності таких прогнозів дав лікар-психотерапевт Олег Романчук під час інтервʼю для подкасту про психічне здоровʼя «Простими словами».

Війна має неабиякий вплив на життя людей, й, зокрема, на їх психоемоційний стан. Адже в умовах воєнних дій ми стикаємося з неймовірними стресами, стражданнями, випробуваннями. Але, за словами Олега Романчука, спираючись на досвід, науковці розуміють, що багато людей, які стикаються з травмами, не мають психічних розладів, ба більше, мають так зване посттравматичне зростання. Це стосується й людей з ПТСР, які після лікування можуть також отримати посттравматичне зростання.

 

Ефективна дія – одна із найважливіших складових стійкості

Згадаймо, що українці роблять в умовах випробувань? Волонтерять, кожен шукає своє місце в строю і діє. І це допомагає не застрягати в переживаннях, а робити змістовні речі, бути зосередженим.

«У нас є імунна система як в тілі, так і в психіці. Ця стійкість – це здатність протистояти випробуванням, берегти психічне здоровʼя, – пояснює лікар-психотерапевт. – Первинно потрібно працювати саме над цим, як під час пандемії COVID-19. Так, нам потрібні були реанімації, але головне рішення – вакцина. Так і з психічним здоровʼям під час війни, коли варто плекати стійкість. Це дуже конкретні поняття: робити змістовні речі й не застрягати в переживаннях; зосереджуватися саме на тому, що ти можеш зробити; плекати гумор».
 

 

Корисне мислення

Олег Романчук звертає увагу, що наше мислення може бути як величезною перевагою, так і вразливістю. Під час депресії, наприклад, ми думаємо лише про негативне, – і це руйнує нашу стійкість. Тому фахівець радить навчитися володіти своїм мисленням й ефективно його використовувати, відчувати час, коли потрібно думати, а коли – ні. 

«Захід сонця – це не час думати про те, що будеш робити завтра, а час милуватися. Важливо вміти стишувати своє мислення, просто споглядати й бути, коли це потрібно. Однак не забувати мислити стратегічно й критично, особливо під час війни», – зазначає він.

 

Сила батьківської любові

Для дітей дуже цінне значення має батьківська любов, спілкування із ними, спільні дії і час, проведений разом. Навіть якщо це відбувається в катастрофічних умовах, це те – що дає дитині ресурс для стійкості. Так, психотерапевт розповів, що одна дитина під час психотерапії, пригадуючи свої спогади з Маріуполя під час окупації, сказала, що вони – прекрасні, бо тоді вони провели з батьками багато часу разом, сиділи дуже близько й читали книжки. 

«Війна не забирає в нас можливості бути людьми й ділитися великою любовʼю. Коли війна закінчиться, ми повинні запамʼятати те світле, що ми знайшли. Стосунки з батьками є центральними в стійкості дітей. Це найсильніший протективний фактор. Найбільший дарунок від батьків для дітей – це любов і віра», – резюмує він.

 

Читання як елемент психотерапії

Як зізнався в інтервʼю пан Олег, однією з його великих мрій є те, щоб його діти мали звичку читати. І це бажання не тільки батька, а й фахівця у сфері психології. Адже читання саме собою часто є психотерапією. 

З-поміж інших радимо звернути увагу на такі українські видання для дітей:

  • «Ключі сили» Світлани Ройз – книжка, присвячена темі емоцій та їхньому усвідомленому проживанню дітьми: про те, як опанувати страх, розрізнити почуття провини та відповідальність, зрозуміти, яка сила є в злості, смутку і радості.
  • «Залізницею додому» Марʼяни Савки – чуйна розповідь-практикум дівчинки, яка повертається додому з найбільшої в її житті мандрівки – евакуації. 
  • «Таємні історії  маленьких і великих Перемог» Тетяни Стус – книжка для дітей віком 8+, але яка насправді може стати терапевтичною і для дорослих. 
  • «Лео Фу, або Я народився собакою» Валентини Захабури – веселі історії від імені цуценяти, яке зростає поруч із сімʼєю.
  • «Казковий ліс. Пригоди Єнотів-бешкетників» Юлії Олефір особливо підійде для малечі, яка була змушена поїхати з власного помешкання.

Спеціальний сезон подкасту «Простими словами» про здоровʼя під час війни виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?». Проєкт реалізовано за ініціативи першої леді Олени Зеленської й за підтримки ВООЗ і ГО «Безбар’єрність». Нагадаємо, у другому епізоді подкасту взяв участь Віктор Ляшко.

Прослухати повну версію розмови Марка Лівіна і Софії Терлез з Олегом Романчуком у межах третього епізоду можна за посиланням. 
 

Довідка: Олег Романчук – лікар-психотерапевт, автор книжок, дитячий психіатр і засновник центру «Коло сімʼї», директор Інституту психічного здоров’я УКУ й Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії.