Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції створення та розвитку системи послуг раннього втручання в Україні»
ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ
Міністерство охорони здоров'я України повідомляє про оприлюднення проекту розпорядження Кабінету Міністрів України
«Про схвалення Концепції створення та розвитку системи послуг раннього втручання в Україні»
Підготовка проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції створення та розвитку системи послуг раннього втручання в Україні» передбачена підпунктом 3 пункту 2 Указу Президента України від 13 грудня 2016 року № 553 «Про заходи, спрямовані на забезпечення додержання прав осіб з інвалідністю», Указом Президента України від 25 серпня 2015 року № 501 «Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини», пунктом 73 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 року № 1393-р «Про затвердження плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року».
Відповідно до офіційної медичної статистики станом на кінець 2017 року на обліку перебувало 159 044 дітей з інвалідністю (208,8 на 10 тис. дитячого населення), переважними причинами яких є вроджені аномалії, розлади психіки і поведінки, захворювання центральної нервової системи тощо.
Створення та розбудова послуги раннього втручання забезпечить надання сім'ї, в якій виховується дитина з порушеннями розвитку, комплексної сімейно-орієнтованої допомоги, спрямованої на здоровий розвиток дитини та її успішну соціалізацію в громадянському суспільстві.
Зауваження та пропозиції приймаються Медичним департаментом МОЗ України протягом місяця з дня оприлюднення у письмовому (вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601) або електронному вигляді на адресу: [email protected]. Контактна особа: Волосовець Ірина Петрівна.
ПРОЕКТ
Про схвалення Концепції створення та розвитку системи послуг раннього втручання в Україні
1. Схвалити Концепцію створення та розвитку системи послуг раннього втручання в Україні (далі – Концепція), що додається.
2. Міністерству охорони здоров’я разом із заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади у місячний строк розробити та подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проект плану заходів щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.
|
Прем’єр-міністр України |
В. ГРОЙСМАН |
ПОЛІТИЧНА ПРОПОЗИЦІЯ
(доповідна записка Кабінету Міністрів України
щодо реалізації державної політики)
Створення та розвиток системи послуг раннього втручання в Україні
I. Рекомендоване рішення
1. Предмет розгляду
Створення надання послуг раннього втручання для забезпечення розвитку дитини, збереження її здоров’я та життя, шляхи вирішення проблем впровадження послуг відповідно до потреб громад.
2. Оптимальний варіант
Одним із оптимальних способів розв’язання проблеми відсутності в країні міждисциплінарної сімейно-орієнтованої системи допомоги дітям, що потребують особливої підтримки, є схвалення Кабінетом Міністрів України Концепції створення та розвитку системи послуг раннього втручання в Україні.
Розв’язання проблем передбачається здійснити шляхом:
впровадження та використання міжнародних стандартизованих методів та тестових систем для проведення скринінгів, раннього виявлення та дослідження порушень розвитку дитини;
створення нормативно-правової бази для надання послуги раннього втручання;
розроблення моделі визначення потреби сім'ї та громади в послузі раннього втручання;
стандартизації послуги раннього втручання з використанням найкращих міжнародних практик та визнаних наукових досягнень;
забезпечення механізму фінансування послуги раннього втручання відповідно до тарифу;
розроблення та застосування системи моніторингу якості послуги раннього втручання та індикаторів ефективності її надання;
створення регіональних центрів (відділень) раннього втручання;
підвищення спроможності батьків щодо догляду за дитиною та виховання дитини з порушеннями розвитку;
проведення комунікативної кампанії та інформаційно-просвітницької діяльності, спрямованої на популяризацію збереження здоров'я та розвиток дитини в ранньому віці;
розробки та впровадження моделі міжвідомчої співпраці;
вдосконалення існуючих та розробки нових програм (курсів, циклів тематичного удосконалення, курсів інформації та стажування, тренінгів) для підготовки, підвищення кваліфікації, безперервного професійного розвитку фахівців раннього втручання;
створення процедури відбору та сертифікації фахівців раннього втручання;
визначення фінансового механізму забезпечення підготовки, постійного підвищення кваліфікації, безперервного професійного розвитку фахівців раннього втручання.
Фінансування заходів щодо реалізації цієї Концепції здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, благодійних фондів, міжнародної технічної та фінансової допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.
Впровадження послуг раннього втручання в подальшому дозволить суттєво знизити витрати на охорону здоров’я, освіту та соціальні послуги.
Можливими ризиками та потенційними складнощами, що можуть виникнути під час розв’язання визначених завдань, є:
відсутність у законодавстві термінології з питань раннього втручання:
створення міждисциплінарних команд – достатньо нової форми міжвідомчої взаємодії;
відсутність системи освіти фахівців з питань раннього втручання;
відсутність зацікавленості органів місцевого самоврядування у створенні центрів з надання послуг раннього втручання на території;
опір впровадженню реформ з боку прихильників виключно медичного підходу надання допомоги;
віддаленість у часі оцінки результатів раннього втручання (не менше трьох років).
Враховуючи міжнародний досвід, ризики після впровадження якісної системи надання послуг раннього втручання відсутні.
3. Обґрунтування вибору оптимального варіанта
У багатьох розвинених країнах світу (країни-члени ЄС, США, тощо) впровадження системи надання послуг раннього втручання вже довели свою ефективність, у тому числі економічну. Досвід співпраці з міжнародними організаціями дає підстави для позитивного оцінювання реальних можливостей ресурсного забезпечення реалізації Концепції.
Аналіз інших варіантів свідчить, що впровадження міждисциплінарної сімейно-орієнтованої системи допомоги дітям, що потребують особливої підтримки (раннє втручання), є оптимальним варіантом розв’язання проблеми.
II. Аналітична частина
1. Дослідження проблеми
Підготовка проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції створення та розвитку системи послуг раннього втручання в Україні» передбачена підпунктом 3 пункту 2 Указу Президента України від 13 грудня 2016 року № 553 «Про заходи, спрямовані на забезпечення додержання прав осіб з інвалідністю», Указом Президента України від 25 серпня 2015 року № 501 «Про затвердження Національної стратегії у сфері прав людини», пунктом 73 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 року № 1393-р «Про затвердження плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року».
Відповідно до офіційної медичної статистики станом на кінець 2017 року на обліку перебувало 159 044 дітей з інвалідністю (208,8 на 10 тис. дитячого населення), переважними причинами яких є вроджені аномалії, розлади психіки і поведінки, захворювання центральної нервової системи.
Створення та розбудова послуги раннього втручання забезпечить надання сім'ї, в якій виховується дитина з порушеннями розвитку, комплексної сімейно-орієнтованої допомоги, спрямованої на здоровий розвиток дитини та її успішну соціалізацію в громадянському суспільстві.
За роки незалежності України чисельність дитячого населення зменшилася на 57,6 %, при цьому чисельність дітей з інвалідністю зросла більш як у два рази, тобто питома вага дітей з інвалідністю збільшилася з 0,5 % до 1,98 %. Разом з тим в Україні відсутні офіційні статистичні дані щодо чисельності дітей раннього віку з порушеннями розвитку та ризиком появи таких порушень. Досвід іноземних країн і сучасні міжнародні дослідження свідчать, що в перші роки життя приблизно 13 – 18 % дітей мають затримки розвитку та ризик їх виникнення, тобто в Україні понад 289 тис. дітей віком 0 – 4 роки можуть потребувати комплексної допомоги, яка повинна надаватися відповідно до сучасних науково обґрунтованих підходів.
На сьогодні в країні використовується переважно медичний підхід допомоги дітям, які потребують отримання послуг раннього втручання. Використання виключно медичного підходу перешкоджає подальшому міждисциплінарному супроводу, поліпшенню якості життя дітей, у яких виявлено порушення розвитку. Пізнє виявлення порушень розвитку найчастіше призводить до необоротних змін стану здоров’я і як наслідок – інвалідизації дитини. Відсутність цілісної системи виховання батьків призводить до відсутності необхідних знань та навичків у батьків виховувати та доглядати за дитиною з вадами розвитку або ризиком їх виникнення.
З огляду на викладене, нагальною потребою є впровадження з використанням міжнародного досвіду послуг для дітей раннього віку, які спрямовані передусім на раннє виявлення порушень розвитку або ризику їх появи та надання міждисциплінарної допомоги для попередження інвалідизації або її поглиблення.
2. Можливі варіанти розв’язання проблеми
Варіант 1. Продовжувати виконувати положення розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 948-р «Деякі питання реалізації пілотного проекту “Створення системи надання послуг раннього втручання” для забезпечення розвитку дитини, збереження її здоров’я та життя».
Шляхи вирішення:
забезпечення формування системи ефективної міжвідомчої координації дій щодо реалізації пілотного проекту;
визначення порядку взаємодії між надавачем та користувачем послуг раннього втручання;
підвищення кваліфікації спеціалістів і фахівців, які задіяні у системі надання послуг раннього втручання;
поліпшення інформаційного забезпечення сімей з новонародженими та дітьми раннього віку, громадянського суспільства, а також спеціалістів і фахівців, які задіяні у системі надання послуг раннього втручання.
Фінансування заходів здійснюється за рахунок джерел, не заборонених законодавством, система фінансування послуг з державного та/або місцевих бюджетів буде розроблена за результатом пілотного проекту.
Ризики:
Цей варіант дає можливість створити та розвинути послуги раннього втручання, проте тільки в пілотних регіонах (Закарпатській, Львівській, Одеській та Харківській областях).
Вибір тільки такого варіанта призведе до віддалення в часі створення послуг в інших регіонах, що в подальшому може призвести до збільшення кількості дітей, що мають затримку у розвитку, зменшення їх соціальної адаптації, неготовності до інклюзивної освіти.
Варіант 2 (лишити традиційну медичну модель допомоги дітям).
Шляхи вирішення:
введення додаткових медичних скринінгів;
впровадження та розвиток медичних реабілітаційних послуг;
надання допомоги відповідно до клінічних протоколів.
Фінансування заходів здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, благодійних фондів, міжнародної технічної та фінансової допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.
Ризики:
цей варіант охоплює дітей, у яких констатоване порушення (наявний діагноз) та не враховує дітей з ризиком виникнення порушень;
відсутній механізм виходу з системи надання медичної допомоги за винятком повного одужання;
відсутня належна підготовка до інклюзивної освіти;
на відміну від моделі раннього втручання, орієнтованої на сім’ю, традиційна система не враховує впливу порушення на участь дитини в житті громади.
Варіант 3 (прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції створення та розвитку системи послуг раннього втручання в Україні»).
Цей варіант є оптимальним для розв’язання проблеми.
Цей варіант не містить регуляторних положень.
Фінансування заходів здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, благодійних фондів, міжнародної технічної та фінансової допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.
Можливими ризиками та потенційними складнощами, що можуть виникнути під час розв’язання визначених завдань, є:
відсутність у законодавстві термінології з питань раннього втручання:
створення міждисциплінарних команд – достатньо нової форми міжвідомчої взаємодії;
відсутність системи освіти фахівців з питань раннього втручання;
відсутність зацікавленості органів місцевого самоврядування у створенні центрів з надання послуг раннього втручання на території;
опір впровадженню реформ з боку прихильників виключно медичного підходу надання допомоги;
віддаленість у часі оцінки результатів раннього втручання (не менше трьох років).
| В.о. Міністра охорони здоров’я України |
Уляна СУПРУН |