Проект наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядку надання послуг з профілактики ВІЛ серед групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ»

Повідомлення про оприлюднення

 

Проект наказу Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження Порядку надання послуг з профілактики ВІЛ серед групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ»

 

Пояснювальна записка

 

Прогноз впливу

 

---

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ОПРИЛЮДНЕННЯ

 

Міністерство охорони здоров'я України повідомляє про оприлюднення проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядку надання послуг з профілактики ВІЛ серед групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ».

 

Проект наказу розроблений Міністерством охорони здоров’я України для забезпечення виконання пункту 18 статті 4 Закону України від 2 грудня 1991 року № 1972-XII «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ».

 

Проект затверджує Порядок надання послуг з профілактики ВІЛ серед групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, який визначає механізм комплексного надання профілактичних послуг, категоріям населення, вразливим до стигми та дискримінації та які, в цілому, мають низький рівень доступу до медичних послуг, в тому числі пов’язаних з ВІЛ, та низький рівень довіри до державних та комунальних закладів охорони здоров’я відповідно до засад громадського здоров’я та принципів зменшення шкоди, які мають найбільшу доказову ефективність серед профілактичних втручань.

 

Проект наказу, пояснювальна записка та аналіз регуляторного впливу акта оприлюднені шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров'я України в мережі Інтернет www.moz.gov.ua

 

Зауваження та пропозиції приймаються Директоратом громадського здоров'я МОЗ України протягом місяця з дня оприлюднення у письмовому або електронному вигляді на адресу: 01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7.

 

Контактна особа – Гриценко Тарас Вікторович, тел. (093) 150 84 83, e-mail: [email protected]

 

---

 

ПРОЕКТ

 

Про затвердження Порядку надання послуг з профілактики ВІЛ серед групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ

 

З метою виконання пункту 18 статті 4 Закону України від 2 грудня 1991 року № 1972-XII «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ»,

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити Порядок надання послуг з профілактики ВІЛ серед групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, що додається.

 

2. Директорату громадського здоров’я (Скіпальському А.П.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

 

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань європейської інтеграції Стефанишину О. А.

 

4.  Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

В.о. Міністра

У. СУПРУН

 

---

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України
«Про затвердження порядку надання послуг з профілактики ВІЛ серед групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ»

 

Мета: зниження рівня захворюваності та смертності від ВІЛ-інфекції/СНІДу шляхом створення системи безперервного надання якісних і доступних послуг з профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, насамперед серед ключових груп населення.

 

1. Підстава розроблення проекту акта

Проект наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядку надання послуг з профілактики ВІЛ серед групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ» (далі – Проект) на виконання пункту 18 статті 4 Закону України від 2 грудня 1991 року № 1972-XII «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», пункту 16 Плану заходів Стратегії забезпечення сталої відповіді на епідемії туберкульозу, в тому числі хіміорезистентного, та ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2020 року, затвердженої розпорядженням Кабінету міністрів України від 22 березня 2017 року № 248-р. та пункту 4 протоколу засідання Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу від 12 липня 2018 року.

 

2. Обгрунтування необхідності прийняття акта

Епідемічна ситуація з ВІЛ-інфекцією на даний час не дає належних підстав стверджувати про суттєве зниження тягаря епідемії в Україні. Масштаби епідемії продовжують поширюватися серед загального населення за рахунок збільшення епідемічної значимості статевого шляху передачі ВІЛ та провідної ролі у поширенні збудника представників груп підвищеного ризику, зокрема людей, що вживають наркотики ін’єкційним шляхом (далі – ЛВНІ), осіб, які надають сексуальні послуги за винагороду (секс-працівники, далі – СП), чоловіків, які мають секс із чоловіками (далі – ЧСЧ) та статевих партнерів кожної з цих груп. Прогнозування подальшого розвитку епідемічного процесу в масштабах країни в короткочасні терміни набуває все більшої складності через кризові соціально-економічні явища і ускладнення ситуації в окремих східних регіонах України.

 

З 1995 по 2008 рік парентеральний шлях передачі ВІЛ шляхом ін’єкційного вживання наркотиків був домінуючим в Україні, однак тенденції поширення ВІЛ-інфекції серед ЧСЧ та СП також мають загрозливі масштаби. Результати біоповедінкових досліджень 2017 року засвідчили високий рівень поширеності інфекційних хвороб серед ключових груп населення, а саме:

 

серед ЛВНІ: поширеність ВІЛ – 23%;

 

серед СП: поширеність ВІЛ – 5%;

 

серед ЧСЧ: поширеність ВІЛ — 7,5%.

 

Значною проблемою на шляху до ефективного стримування епідемії ВІЛ-інфекції залишається недостатній рівень виявлення нових випадків захворювання. Оціночна кількість людей, що живуть з ВІЛ, які не знають про свій ВІЛ-позитивний статус та/або не перебувають на обліку у ЗОЗ становить понад 40%. Для досягнення 90% охоплення, відповідно до цілей глобальної стратегії подолання ВІЛ-інфекції, необхідно взяти на під медичний нагляд понад 72 тисячі осіб.

 

За останні п'ятнадцять років відповіді на епідемію сформувалась національна мережа ВІЛ-сервісних неурядових організацій, які у співпраці з закладами охорони здоров’я на високому професійному рівні надають профілактичні послуги ключовим групам населення, на засадах стратегії зменшення шкоди, як найбільш дієвого механізму вторинної профілактики ВІЛ-інфекції.

 

Дані програмного моніторингу показують, що рівень охоплення профілактичними послугами на основі оціночної чисельності ЛВНІ, СП, ЧСЧ залишається недостатнім. Водночас профілактика ВІЛ-інфекції серед зазначених груп виявилася одним із найбільш уразливих напрямків національної політики до майбутніх змін. Це пов’язано з тим, що переважна більшість заходів, що входять до програм зменшення шкоди, були впроваджені та розвивались за кошти Глобального фонду та інших міжнародних донорів. Держава певною мірою сприяла розвитку цих програм, зокрема забезпечила формування нормативно-правових засад їх реалізації. Однак обсяг коштів, які виділялися на цей напрямок роботи з місцевих бюджетів був незначним, а фінансування носило несистемний характер.

 

Таким чином актуальною є потреба у подальшому розширенні доступу до ефективних послуг з профілактики ВІЛ серед груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ за державний кошт.

 

3. Суть Проекту акта

Проект затверджує Порядок надання послуг з профілактики ВІЛ серед групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, який визначає механізм комплексного надання профілактичних послуг, категоріям населення, вразливим до стигми та дискримінації та які, в цілому, мають низький рівень доступу до медичних послуг, в тому числі пов’язаних з ВІЛ, та низький рівень довіри до державних та комунальних закладів охорони здоров’я відповідно до засад громадського здоров’я та принципів зменшення шкоди, які мають найбільшу доказову ефективність серед профілактичних втручань.

Формування ефективної моделі надання низькопорогових, наближених до отримувача послуг, спрямоване на подолання соціальної ізоляції та залучення представників кожної з ключових груп до отримання відповідних послуг.

 

4. Правові аспекти

Основними нормативно-правовими актами у цій сфері правового регулювання є:

 

Основи законодавства України про охорону здоров’я;

 

закони України «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ», «Про протидію захворюванню на туберкульоз», Закон України «Про соціальні послуги», «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014–2018 роки», «Про місцеве самоврядування» та інші.

 

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Фінансування заходів щодо реалізації Проекту буде здійснюватись за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів у межах асигнувань, що передбачаються на відповідний рік, благодійних фондів, міжнародної технічної та фінансової допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.

 

6. Прогноз впливу

Проект наказу є регуляторним актом. Аналіз регуляторного впливу додається.

 

Проект наказу прямо не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць та не вирішує концептуальні проблеми розвитку регіонів.

 

Водночас Проект передбачає можливість використання його положень для підтримки цілей профілактики населення та задоволення супутніх потреб представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, які можуть бути забезпечені за рахунок коштів місцевих бюджетів.

 

Реалізація положень Проекту може мати позитивний вплив на організацію надання профілактичних послуг, пов’язаних з ВІЛ на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

 

У проекті наказу відсутні правила та процедури, які можуть прямо впливати на ринок праці.

 

В той же час очікуваними результатами реалізації положень Проекту мають стати, зокрема, створення умов для збільшення мобільності трудових ресурсів у сфері охорони здоров'я та громадського здоров’я, в неурядовому секторі та покращення умов їх оплати праці і забезпечення можливості організації нових робочих місць.

 

Проект наказу не справляє вплив на екологію та навколишнє природне середовище.

 

Прогноз впливу реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін додається.

 

6¹. Стратегічна екологічна оцінка

Проект наказу не є документом державного планування та не передбачає реалізацію видів діяльності, які впливають на довкілля, а тому не потребує здійснення стратегічної екологічної оцінки.

 

7. Позиції заінтересованих сторін

Проект наказу прямо не стосується соціально-трудової сфери.

 

Проект наказу не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

 

Проект наказу не стосується питань розвитку адміністративно-територіальних одиниць, а тому не потребує погодження з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

 

8. Громадське обговорення

Проект потребує проведення консультацій з громадськістю. Для громадського обговорення Проект розміщено на офіційному сайті МОЗ України www.moz.gov.ua.

 

9. Пропозиція заінтересованих органів

Проект потребує погодження з Державною регуляторною службою України та Федерацією роботодавців України.

 

10. Правова експертиза

Проект акту підлягає реєстрації у Міністерстві юстиції України, яким буде проведено правову експертизу відповідно до законодавства.

 

11. Запобігання дискримінації

У Проекті відсутні положення, що містять ознаки дискримінації.

 

11¹. Відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків

У Проекті відсутні положення, які порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків. Проект акта є гендерно нейтральним.

 

12. Запобігання корупції

У Проекті відсутні правила і процедури, що можуть містити ризики вчинення корупційних діянь.

 

13. Прогноз результатів

Прийняття Проекту закріпить узгоджені підходи та засади щодо організації та надання ключовим групам населення базових профілактичних послуг профілактики ВІЛ, що створить можливість наблизити медичні послуги до важкодоступних груп населення, сприятиме попередженню нових випадків інфікування, а також своєчасному виявленню і лікуванню ВІЛ-інфекції.

 

В.о. Міністра охорони здоров’я України

Уляна СУПРУН

 

---

 

ПРОГНОЗ ВПЛИВУ 
реалізації акта на ключові інтереси заінтересованих сторін

 

Суть проекту: програми профілактики ВІЛ понад 15 років впроваджуються виключно за кошти міжнародних організацій та, відповідно, базуються лише на програмних вимогах донорів.

 

При переході від донорського (переважно за рахунок коштів Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією) до державного фінансування необхідно законодавче врегулювання щодо цих програм та створення комплексної нормативної бази для планування, організації та закупівлі відповідних послуг за рахунок державного бюджету.