Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Керівництво Стратегія Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Протидія COVID-19 Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору МСЕК Військово-лікарські комісії Медичний канабіс
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Контакти

Постійний розвиток, інновації та залучення міжнародного досвіду у медичну сферу — цілі для держави на найближчі роки

Про це йшлося на інформаційному заході для вчених, дослідників та інноваторів у сфері охорони здоров’я. Захід організовано Міністерством охорони здоров’я України спільно з Міністерством освіти і науки України, Національним фондом досліджень України та Офісом Горизонт Європа в Україні.

Під час зустрічі учасники обговорили модернізацію підготовки медиків на додипломному та післядипломному етапах, умови прийому на навчання до університетів, комплексне удосконалення моделі інтернатури у 2024 році, співпрацю з НСЗУ для залучення університетських лікарень та університетських клінік до програми державних гарантій медичного обслуговування населення з 2025 року та залучення інновацій у сферу охорони здоров’я через участь у грантових програмах, зокрема, рамковій програмі «Горизонт Європа». 

«Реформування медичної системи, її наближення до кращих світових стандартів неможливе без зміни підходів до медичної освіти та розвитку науки. Виші Європи, де готують медиків, є основними базами наукових досліджень в медичній сфері, які надалі лягають в основу прийняття управлінських рішень державних інституцій, що формують відповідну політику. Вони ж разом з профільними асоціаціями розробляють сучасні протоколи та стандарти лікування. Це все в комплексі забезпечує високу якість медичної допомоги і з точки зору кваліфікації фахівців, і з точки зору наукових підходів. Так має бути і в Україні, — сказав міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко. — Минулого року Україна на рівних умовах із країнами ЄС долучилася до участі у програмі “EU4Health”. Це означає, що українські науковці можуть отримувати гранти на проведення досліджень, як і їх європейські колеги. Замість пошуку можливостей роботи за кордоном, українські вчені та дослідники через грантові програми отримали доступ до потужного ресурсу, котрий дозволяє реалізувати їхні ідеї та проєкти в Україні. Ще один важливий аспект підвищення якості освіти — оптимізація медичних вишів. Медична освіта має обовʼязково поєднуватись з практичними навичками та наукою». 

Також учасники заходу обговорили питання залучення інновацій у сферу охорони здоров’я саме через дію рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій, що передбачена на 2021-2027 роки — «Горизонт Європа». 

Це сприятиме реалізації наукових й інноваційних проєктів та інтеграції України до ЄС і європейського дослідницького простору. Завдяки грантовим програмам українські медики та вчені зможуть працювати над проєктами та реалізовувати їх в Україні. 

Крім того, учасники зустрічі обговорили питання підготовки фахівців у сфері охорони здоров’я: як на додипломному, так і післядипломному етапах. Ще одним важливим питанням було удосконалення моделі інтернатури та умови прийому на навчання до університетів у 2024 році. 

Зокрема, йшлося про проєкт змін до чинного Положення про інтернатуру, який удосконалить наявну модель. Серед основних змін, зокрема, є наступні пункти: 

  • розширення кількості ЗОЗ, в яких здійснюватиметься працевлаштування та практична підготовка інтернів;
  • обов’язкова вимога укладати договір із НСЗУ для ЗОЗ, які надають послуги за програмою медичних гарантій та в яких є посади лікарів-інтернів;
  • лікар-спеціаліст, який закінчив інтернатуру коштом держбюджету забезпечується робочим місцем відповідно до своєї спеціальності та рейтингового розподілу у тому ЗОЗ, куди його було розподілено;
  • у разі відсутності можливості працевлаштування у даному ЗОЗ департамент охорони здоров’я ОВА має забезпечити вакантну посаду для лікаря в іншому закладі;
  • рейтинговий розподіл випускників тощо. 

Зазначимо, що вже цього тижня проєкт змін до чинного Положення про інтернатуру буде винесено на громадське обговорення. 

Що стосується умов прийому на навчання до університетів у 2024 році, то основними з них є: 

  • складання Національного мультипредметного тесту (НМТ) — залишається обов’язковим компонентом вступу до ЗВО; 
  • НМТ складатиметься з чотирьох предметів: три — обов’язкові та один — на вибір. Новими предметами є українська література та географія. Також вступники можуть користуватись НМТ за 2022-2023 роки з трьох предметів або ЗНО 2021 року;
  • для вступу на мистецькі та спортивну спеціальність здається НМТ та творчий конкурс/конкурс фізичних здібностей. 

Ще одним пріоритетом для МОЗ є удосконалення освітнього процесу у закладах вищої освіти та використання потенціалу наявних університетських клінік та клінічних баз з одночасним утворенням сучасних багатопрофільних університетських лікарень. 

Адже такі лікарні є навчально-науково-клінічними центрами, де студенти та інтерни можуть ефективніше опановувати практичні навички та підвищувати свою компетенцію. Наразі МОЗ активно працює над створенням університетських лікарень при кожному ЗВО.

За словами фахівців, попри непрості часи для української системи охорони здоров’я медична галузь розвивається, модернізується та оперативно реагує на виклики, спричинені повномасштабною війною.