Олександр Комаріда: Ціль реабілітації — відновлення функцій організму та соціалізація пацієнта

Що швидше людина отримує потрібну реабілітацію, то кращими є результати її повернення до повноцінного життя.

Останніми роками, а особливо тепер, з початком активних бойових дій по всій Україні, влада та медична спільнота приділяють чималу увагу питанню комплексної реабілітації. До прикладу, поліклініка НДСЛ «Охматдит» першою кілька років тому почала впроваджувати методи доказової реабілітації, яка змінює підходи і ставлення та надає дуже швидкий і вагомий результат. Адже мотивований пацієнт одужує краще і швидше.

Щоби поділитися досвідом та дізнатися про роботу колег в інших сферах реабілітації напередодні Всесвітнього дня захисту дитини в закладі провели науково-практичну конференцію «Реабілітація дітей на різних етапах надання медичної допомоги, освітні та соціальні компоненти».

Під час заходу, зокрема, йшлося про такі напрями:

• посттравматичний стресовий розлад у дітей;
• комплексна реабілітація дітей раннього віку з нейропсихічними розладами (модель послуг раннього втручання);
• інклюзія в освітньому середовищі дітей з обмеженням життєдіяльності;
• таргетна терапія в комплексній реабілітації дітей зі спінальною м’язовою атрофією під час воєнного стану;
• фахова допомога дітям України, які вимушено виїхали внаслідок російської агресії за кордон та ін.

У заході взяли участь як українські, так і закордонні фахівці (зокрема, з Литви та Норвегії), а також представники влади.

Як зазначила уповноважена Президента України з питань безбар’єрності Тетяна Ломакіна, наша країна взяла курс на безбарʼєрність — створення всіх умов, щоби людина за будь-яких обставин могла себе реалізувати.

«Ми маємо створювати в лікарнях усі умови, щоби дитина почувалася добре і відновлювалася якнайшвидше. Час вимагає від нас дуже швидких змін, і ми маємо вкладати зусилля в те, щоби в наших лікарнях зʼявилися мультидисциплінарні команди, які через розуміння того, як швидко відновити людину, допомагали дуже якісно відновлювати, — зазначила Тетяна Ломакіна. — Важлива також психологічна підтримка. Ми можемо докладати надзвичайних зусиль, щоби відновити тіло дитини, але якщо вона не хоче, не розуміє й не намагається бути із нами в цьому процесі відновлення, то це дуже його уповільнює. І роль психолога — підказати, підтримати».

Міністерство охорони здоровʼя понад 2,5 роки працювало над нормативно-правовою базою для впровадження змін у наданні реабілітаційної допомоги. Були підготовлені ґрунтовні документи. Наразі Національна служба здоровʼя України забезпечує оплату за пакетами реабілітаційних послуг.

«Наша задача спільно з вами зробити так, щоби процес лікування й реабілітації пацієнтів, і зокрема дітей, призводив до покращення їхнього життя. Якщо почати вчасну і правильну реабілітацію, ми отримаємо дитину з відновленими функціями організму. Саме цієї цілі ми прагнемо досягти. Нині до рутинної реабілітації додалася реабілітація від травм війни — і фізичних, і психологічних. Проводити реформи під час війни це великий виклик. Але тут зібралися люди, яким не все одно, які прагнуть відновлення України. Тож разом переможемо», — додав перший заступник міністра охорони здоров’я України Олександр Комаріда.

Володимир Жовнір, генеральний директор НДСЛ «Охматдит» назвав конференцію історичною подією, яка зібрала під одним дахом справжню мультидисциплінарну команду в галузі реабілітації: хірургів, педіатрів, неврологів, фізіотерапевтів, логопедів та багато інших спеціалістів, небайдужих до долі дітей. Усі вони дбають про те, як зробити дітей здоровішими, як зробити так, щоби діти, які отримали травми внаслідок війни або мають проблеми через хвороби, жили повноцінним життям, були соціалізовані.

Нагадаємо, днями в Києві був презентований друкований посібник із коректної комунікації — «Довідник безбарʼєрності», онлайн-версія якого доступна вже понад рік.

Запис конференції можна переглянути за посиланням https://youtu.be/eK-uYZrnneo