Одночасна трансплантація нирки та підшлункової залози. Чого навчають українських трансплантологів за кордоном?

Постійно підвищувати свій професійний рівень і переймати досвід у кращих світових фахівців. Такі можливості відкрились українським трансплантологам завдяки співпраці Українського центру трансплант-координації (далі – УЦТК) із Європейським товариством з питань трансплантації органів (далі – ESOT).

Серед лікарів, які пройшли навчальну програму, опинився і хірург-трансплантолог Олексій Вороняк із Національного інституту хірургії та трансплантології імені Шалімова. В рамках стипендіальної програми ESOT  для молодих фахівців він завершив 3-місячне стажування в Університетській лікарні міста Падова. Цей медзаклад – один із найбільших центрів трансплантації в Італії. Щороку його фахівці виконують близько 140 пересадок  печінки, 200 трансплантацій нирок та 30 пересадок підшлункової залози.  

«Це були три місяці справді активного професійного росту. Програма продумана таким чином, що  стажери мають доступ до всіх етапів трансплантації. Зокрема, я  був залучений  до процесу від часу забору органів до пересадки і посттрансплантаційного супроводу. Система чітко продумана, налагоджена і, що важливо, передбачає індивідуальний підхід до кожного пацієнта. Те, що  завдяки стажуванню уже зараз можу привнести у вітчизняну трансплантологію – набутий хірургічний досвід у одночасній трансплантації нирки і підшлункової залози. У листі очікування нашої клініки є кілька пацієнтів, яким потрібна саме така трансплантація. І ми готуємося до  проведення таких одночасних  пересадок двох органів», – зазначив Олексій Вороняк. 

Центр трансплантації, де проходять стажування наші фахівці, долучений до найважливіших міжнародних клінічних досліджень. Він здійснив вагомий вклад у розвиток трансплантології. Очолює один із важливих трансплантаційних підрозділів Умберто Чілло – професор загальної хірургії та секретар ESOT. Він і його колеги створюють всі умови, аби завдяки такому стажуванню українські медики мали всі можливості для професійного росту.

Ось лише кілька унікальних напрямів, які  розвивають італійські трансплантологи:

• органна трансплантація пацієнтам, які мають високий ризик відторгнення. В стінах медзакладу розроблено протоколи, які дають можливість успішно проводити органні пересадки таким пацієнтам;
• перехресне родинне донорство за участі  пацієнтів з різних країн. Реципієнти з Іспанії та Італії вже отримали нові органи завдяки перехресному донорству від своїх родичів;
• спліт-трансплантація печінки – методика, яка дає можливість розділити донорський орган для двох пацієнтів. В Україні також є досвід проведення такої трансплантації, щоправда, поки поодинокий;
• пересадка органів від донора, якому констатували смерть серця (в Україні  забір органів проводиться після констатації смерті мозку). Фахівцями центру використовують патоморфологічну шкалу, яка визначає можливість пересадки органів від такого донора;
• трансплантація клітин підшлункової залози. З підшлункової залози померлого донора виділяють острівці панкреатичних клітин, які здатні продукувати інсулін і які після певної підготовки можна трансплантувати пацієнтам для лікування цукрового діабету. Наразі тривають клінічні дослідження цього методу;
• використання  роботизованої хірургії та лапароскопічних методик під час забору органів для трансплантації.

Довідка: Європейське товариство з питань трансплантації органів створене 40 років тому. Одна з головних цілей ESOT — обмін знаннями про трансплантацію, випробування нових методів та підходів для покращення результатів кожної трансплантації.

Рік тому Український центр трансплант-координації  підписав із ESOT меморандум про співпрацю. В рамках таких домовленостей вже 5 українських лікарів  пройшли стажування у кращих клініках Італії, Іспанії та Німеччини.