МОЗ закликає долучитись до обговорення трансформації будинків дитини

МОЗ оприлюднив два документи щодо змін до перебування дітей у будинках дитини, щоби обговорити з громадою можливі шляхи поліпшення ситуації. У жодному разі не йдеться про закриття цих закладів. Разом з іншими міністерствами МОЗ України працює над створенням умов, щоб діти росли у сім’ях, а потреба у будинках дитини зникла до 2020 року.

Як працюють будинки дитини сьогодні

В Україні працює 751 заклад інституційного догляду та виховання дітей. З понад ста тисяч дітей, які перебувають у таких закладах, тільки 8% мають статус дітей-сиріт.

38 із таких закладів належать до сфери управління МОЗ – це будинки дитини, в яких живуть діти до 3 років. На кінець 2017 року тут перебувало 2644 дитини, з яких 1410 – сироти і ті, які залишились без батьківського піклування, та 1234 – діти, які мають батьків.

Перші роки життя найважливіші для розвитку гармонійної особистості, дитина має жити в сім’ї. Патронатна чи прийомна сім’я дає набагато кращі умови для дитини, ніж навіть зразковий інтернатний заклад. Світова практика і затверджена Урядом Національна стратегія реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 – 2026 роки передбачає перехід на систему, що забезпечить догляд і виховання дитини в сімейному або наближеному до сімейного середовищі.

Як відбуватиметься трансформація будинків дитини

Діти мають рости у сім’ях – це ключовий аспект трансформації системи, над яким працює МОЗ України разом іншими відомствами, а якщо такої можливості немає, то в умовах, наближених до сімейних.

Як це відбуватиметься:

1.  До 2020 року будинки дитини будуть працювати у звичному режимі, а паралельно проводитиметься необхідна підготовка, щоби усіх дітей, від яких відмовилися батьки, влаштувати у сім’ї.
2. З 2020 року дітей не влаштовуватимуть до будинків дитини, а держава і громада буде здійснювати всі заходи, щоби зберегти можливість проживання та виховання  дитини з рідними батьками, а також допомогати їм у складних життєвих обставинах. У виключному випадку діти будуть направлені до патронатної або прийомної сім’ї чи сімейного будинку дитини.
3. Діти зможуть жити у будинках дитини до 2023 року.
4. До 2023 року на місці дитячих будинків будуть організовані паліативно-реабілітаційні центри. Ці центри надаватимуть допомогу усім дітям, незалежно від їхнього соціального статусу та віку.

Реабілітаційних та паліативних центрів в Україні критично не вистачає.

Зараз від моменту направлення дитини в реабілітаційний центр до початку лікування проходить близько року – втрачається цінний час, стан дитини погіршується, а через це реабілітація проходить значно довше і не так результативно порівняно з тим, якби дитина почала отримувати допомогу одразу після виявленння проблеми.

Наразі держава надає паліативну допомогу дітям на рівні відділень лікарень. Цього ресурсу недостатньо, адже за даними Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), паліативної допомоги в Україні потребують до 70 тис дітей. У новостворених центрах допомогу надаватимуть дітям в обов’язковій присутності батьків або людей, які їх замінюють, тобто на інтернати ці заклади не перетворяться.

Проект наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства охорони здоров'я України від 18 травня 1998 року № 123»  ініціює скасування Типового положення про будинок дитини з 01 січня 2020 року.

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» стане правовою основою для створення центрів, що надають реабілітаційні та паліативні послуги дітям.

 Долучайтесь до обговорення та надавайте свої пропозиції:

• Проект до проекту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства охорони здоров'я України від 18 травня 1998 року № 123»

• Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям»