МОЗ України разом з професійною спільнотою трансплантологів обговорило сучасні практики супроводу пацієнтів

За ініціативи МОЗ України трансплантологи з усієї країни провели експертну нараду, на якій разом з іноземними фахівцями обговорили сучасні практики супроводу пацієнтів до та після трансплантації, можливості реалізації цих підходів в Україні, забезпечення ліками для імуносупресивної терапії.

Імуносупресивна терапія є одним із ключових факторів для успішної трансплантації та подальшого здоров’я пацієнта. Нині значну частку препаратів для такої терапії пацієнти отримують безоплатно - їх за кошти Держбюджету для України закуповує Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні (ПРООН).  Завдяки ефективним процедурам закупівлі вдається купувати значно більше необхідних препаратів.

“Ми оптимізуємо процеси державних закупівель, аби пацієнти отримували лікування безперервно, а в лікарнях було достатньо імуносупресивних лікарських засобів та медичних виробів. Ключові завдання тут - правильне планування потреби медзакладами і максимально оперативна доставка препаратів до пацієнта. Днями разом з Київською школою економіки завершимо створення методики для адресного збору потреби в препаратах, яку плануємо використовувати вже в цьому році”, - сказала Ольга Стефанишина, заступниця міністра охорони здоров’я з європейської інтеграції.

Щоби перейти на новий якісний рівень, у перспективі найближчих років дані про імуносупресивні препарати будуть зберігатись в єдиній державній інформаційній системі трансплантацій (ЄДІСТ), а згодом препарати цієї групи мають перейти до програми реімбурсації - коли держава відшкодовує аптекам вартість тих препаратів, які обирає пацієнт-як це нині працює у програмі “Доступні ліки”.

Окремим важливим аспектом для успішної імуносупресивної терапії є дозування препаратів. З одного боку препарати мають пригнітити відторгнення нового органу, з іншого - не збільшити загальний ризик для життя і здоров'я пацієнта.Професор Пітер Шеммер з Медичного університету Ґраца (Австрія), який провів більше 1300 трансплантацій, розповів про використання імуносупресивних препаратів в Німеччині та Австрії, про нові схеми їх призначення.

“Дуже важливо проводити моніторинг рівня такролімусу в крові пацієнтів та за потреби коригувати дозу. Цей моніторинг в Австрії та Німеччині відбувається амбулаторно - потреби в госпіталізації немає. Ще одна відмінність між Україною та Німеччиною і Австрією - довіра до генеричних препаратів.  Адже в умовах обмежених бюджетів та виходу нових ефективних та якісних генеричних препаратів, такий перехід є обгрунтованим. Але обов’язково має відбуватися під професійним наглядом. Нині як в Німеччині, так і в Австрії все більше пацієнтів переводять на такі препарати”, - сказав  професор Пітер Шеммер.

Нагадаємо, Україна готується до запуску нової системи трансплантації, яка запрацює з 2020 року. Наразі вже офіційно затверджено професію “трансплант-координатор” і триває навчання майбутніх фахівців цієї професії, створюється система ЄДІСТ, що міститиме 9 різних реєстрів потенційних донорів за типами потреб і стане обов’язковою до використання з 1 січня 2020 року. Для розбудови трансплантації обрано існуючі 4 центри: Інститут ім. Шалімова та Запорізьку обласну лікарню - для органної трансплантації, Національний Інститут Раку та ОХМАТДИТ мають стати прикладом для розвитку трансплантації кісткового мозку. Саме для розвитку цих центрів виділено майже 50 млн грн. Ці кошти спрямовані на закупівлю сучасного медичного обладнання, яким наразі займається міжнародна організація Crown Agents.

Захід провели за підтримки Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй. У ньомі взяли участь співробітники Одеської обласної клінічної лікарні (Віктор Сагатович, Марія Козикова), Запорізької обласної лікарні (Тетяна Остапенко, Ірина Кузьмінова), Львівської обласної лікарні (Ростислав Жук), Національного інституту хірургії та трансплантології ім.О.О.Шалімова (Андрій Костенко, Сергій Бочарніков, Олександр Остапишин), Дніпропетровської обласної клінічної лікарні (Максим Кутовий), Координаційного центру трансплантації органів, тканини та клітин (Сергій Паляниця), Національної дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ” (Марія Пономарьова) та Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова (Костянтин Руденко). До  заходу долучились представники Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні (ПРООН), ДУ “Державного експертного центру МОЗ України” (ДЕЦ), Київської школи економіки та професор Пітер Шеммер (Медичний університет Ґраца, Австрія).  

Довідково: Фінансування напрямку “Трансплантація” складало 81.7 млн грн. у 2016 році та у 2017 році. У 2018 році збільшено до 87.2 млн грн. Наразі покриття потреби складає 97,84% в кількісному вираженні та 98,74% в грошовому вираженні.

Програма складається з двох частин: лікарські засоби та медичні вироби. В частині лікарські засоби нараховується 9 МНН (такролімус, циклоспорин, натрію мікофенолат, мофетіла мікофенолат, базиліксімаб, еверолімус, імуноглобулін проти тимоцитів кролячий, азатіоприн, валганцикловір), частина з яких застосовується для імуносупресії, а інша для лікування реакції відторгнення трансплантата. Номенклатура залишається незмінною протягом 2016-2019 років.