Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

МОЗ роз’яснює: коли викликати “швидку”, а коли звертатися до сімейного лікаря?

У яких випадках людина має право викликати “швидку”? Як швидко бригада має приїхати? Які випадки належать до категорії “екстрених”? Відповіді на ці питання – у Правилах виклику бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, затверджених відповідним Наказом МОЗ та Нормативах прибуття “швидкої”, визначених Постановою Кабінету Міністрів.

Відповідно до Правил виклику, Бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги виїжджає за рішенням диспетчера оперативно-диспетчерської служби у випадках, коли пацієнт/інша особа повідомляє про такі скарги/симптоми:

  • непритомність або порушення притомності;
  • судоми;
  • раптовий розлад дихання, відсутність дихання, неефективність дихання;
  • раптовий біль в грудній клітці;
  • раптовий головний біль, що супроводжується запамороченням і/або нудотою;
  • раптове порушення зору;
  • порушення мовлення, слабкість у кінцівках, що виникли раптово;
  • гіпо- та гіперглікемічна кома;
  • гострий біль у черевній порожнині чи/та поперековому відділі;
  • значна зовнішня кровотеча, блювання кров’ю, кровохаркання;
  • ознаки внутрішньої кровотечі (різке падіння артеріального тиску, наростання частоти пульсу, різка загальна слабкість та блідість шкіри тощо);
  • порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча, інше);
  • анафілактична реакція, спричинена різними чинниками;
  • укуси змій та павуків;
  • травми, які загрожують життю;
  • нещасні випадки будь-якого характеру;
  • тепловий удар і переохолодження, які загрожують життю;
  • асфіксії всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх тіл у дихальні шляхи, удушення);
  • надзвичайні ситуацій будь-якого характеру;
  • гострі психічні розлади (з поведінкою, небезпечною для життя пацієнта та/або людей поруч);
  • інші стани, які загрожують життю та здоров’ю людини.

У таких випадках «Швидка» має приїхати на виклик, щоб надати першу допомогу хворому чи потерпілому і доставити його до лікарні. 

Норматив прибуття за зверненнями, що належать до категорії критичних, – 10 хв. з моменту надходження звернення до диспетчера та прийому виклику. Зважаючи на можливі ускладнення (дорожній рух, метеорологічні умови, сезонні особливості, епідеміологічна ситуація тощо), допускається перевищення цього нормативу, але не більше ніж у 25% випадків.

Нормативи прибуття за зверненнями, що належать до категорії екстрених, – 20 хв. З огляду на можливість ускладнень допускається перевищення нормативу, але не більше ніж у 15% випадків.

Звернення відносять до критичних або екстрених, залежно від стану пацієнта та визначених критеріів.

Так, до критичних звернень належать звернення про стани, які супроводжуються: відсутністю дихання; неефективним диханням; ознаками масивної крововтрати/кровотечі і зумовлені: усіма видами травм різної етіології; впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо); інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо; гострими та хронічними захворюваннями.

До екстрених належать звернення при станах, що супроводжуються: порушенням свідомості; ознаками кровотечі; ознаками гострого коронарного синдрому; ознаками гострого мозкового інсульту; розладами дихання; іншими скаргами та ознаками, що визначені як екстрені; і зумовлені: усіма видами травм різної етіології; впливом зовнішніх факторів (ураження електричним струмом, блискавкою тощо); інтоксикацією та отруєнням, у тому числі укусами тварин, комах тощо; гострими та хронічними захворюваннями.

В інших випадках, наприклад, температурі вище 38° чи білю у горлі, необхідно звернутися до свого сімейного лікаря.

Звертаємо увагу, що Бригада не виїжджає:

  • до пацієнтів для виконання планових призначень лікаря з надання первинної медичної допомоги, а також для виконання ін’єкцій, інфузійної терапії, перев’язок, планової заміни катетерів, зондів, інших планових призначень та маніпуляцій;
  • до пацієнтів, які перебувають під наглядом лікаря з надання первинної медичної допомоги з приводу загострення хронічних захворювань і стан яких не вимагає надання екстреної медичної допомоги;
  • до пацієнтів для надання стоматологічної допомоги;
  • для видалення кліщів;
  • для видачі листків непрацездатності, виписування рецептів і заповнення будь-яких довідок, у тому числі про стан здоров’я, а також для надання судово-медичних висновків;
  • для транспортування трупів у патолого-анатомічні відділення і бюро судово-медичної експертизи.

Також нагадуємо, що про появу симптомів коронавірусної хвороби необхідно повідомити свого сімейного лікаря. Сама по собі наявність температури або кашлю не є підставою для виїзду бригади екстреної медичної допомоги чи госпіталізації.

Натомість, якщо ви відчуваєте біль у грудній клітці, задишку у стані спокою, маєте сатурацію менше 92%, порушення свідомості чи інші ознаки, які загрожують життю та свідчать про критичний стан – варто телефонувати на 103.