МОЗ продовжує впроваджувати проєкт з розвитку системи реабілітаційної допомоги в рамках стратегії безбарʼєрності

Повномасштабна війна поставила перед країною нові складні завдання. Безбарʼєрність — один з таких викликів. Саме для розвʼязання цього завдання впроваджується флагманський проєкт МОЗ «Розвиток системи реабілітаційної допомоги» в рамках реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні. 

Нормативне підґрунтя для розбудови сучасної системи реабілітації на засадах пацієнтоцентричності, мультидисциплінарності та доказовості було розроблене ще до повномасштабної війни. Тепер крок за кроком проєкт втілюється в життя. У широкому розумінні він насамперед про допомогу людині усунути бар’єри для активного життя.

Для забезпечення доступної, якісної та безоплатної реабілітаційної допомоги наприкінці 2022 року Програму медичних гарантій розширили двома пакетами під стаціонарну та амбулаторну реабілітаційну допомогу. У 2023 році безоплатну допомогу  за цими пакетами отримали понад 280 тис. пацієнтів. 

Станом на березень 2024 року, Національна служба здоров’я України за двома пакетами реабілітаційної допомоги законтрактувала 467 медзакладів. За пакетом «Реабілітаційна допомога дорослим та дітям у стаціонарних умовах» законтрактовано 295 закладів охорони здоров’я. За пакетом «Реабілітаційна допомога дорослим та дітям у амбулаторних умовах» законтрактовано 452 закладів охорони здоров’я. 

Для наймолодших пацієнтів (до 3 років) продовжує діяти окремий пакет «Медична реабілітація немовлят, які народилися передчасно та/або хворими, протягом перших трьох років життя». Послуги надає 131 медзаклад.

У 2024 році пропускна спроможність реабілітаційної системи — більше ніж 9000 терапевтичних сесій  на день. 

Довгий час для Міністерства охорони здоровʼя головним викликом була справедлива оплата роботи мультидисциплінарних реабілітаційних команд, які працюють із пацієнтами з важкими травмами. До 2024 року існував єдиний тариф на реабілітацію — 19 тисяч 769 гривень за цикл тривалістю 14 днів. Він не залежав від важкості травми. Однак, зрозуміло, що пацієнти з важкими пораненнями потребують значно більше уваги. Тому відтепер, завдяки змінам, внесеним у Програму медичних гарантій НСЗУ, оплата напряму залежить від важкості травми людини.

Для цього встановлено 4 категорії складності реабілітаційної допомоги. Перша — найважчі випадки. Вона передбачає наявність двох діагнозів, які пов’язані з травмами головного мозку, травмами спинного мозку та внутрішніх органів. До цієї категорії застосовуватиметься підвищувальний коефіцієнт 2,1. При цьому кожен пацієнт матиме право на 8 циклів реабілітації на рік, тривалістю щонайменше 14 днів. За кожну ітерацію медзаклад отримуватиме більше ніж 41 тисячу 500 гривень.

Повномасштабне російське вторгнення ще більше актуалізувало питання реабілітації людей, що постраждали внаслідок війни: йдеться як про військових, так і цивільних українців. Такі обставини вимагають від нашої держави швидко розвивати систему протезування та ортезування, робити її якісною і доступною для всіх, хто цього потребує. Адже кількість травмованих внаслідок бойових дій зростає щодня. 

Важлива технічна складова відновлення людини — допоміжні засоби реабілітації (далі — ДЗР). Їх наявність забезпечує цілісність і безперервність надання реабілітаційної допомоги. Адже складна та кропітка робота над відновленням функцій людини має починатись якомога раніше. Без зайвої бюрократії, біганини кабінетами лікарів та встановлення інвалідності. ДЗР потрібні як на ранніх етапах, так і на етапі довготривалої реабілітації. Якщо під час самого процесу відновлення необхідні ДЗР надають в реабілітаційних відділеннях, то для використання їх пацієнтом після виписки зі стаціонарної реабілітації — ДЗР видаватимуть у кабінетах асистивних технологій неспеціалізованих стаціонарних реабілітаційних відділень. Вони забезпечуватимуть можливість взяти базові ДЗР серійного виробництва для тимчасового користування за межами медзакладу. Людина зможе взяти ДЗР додому та повернути їх після користування у найближчий кабінет асистивних технологій, незалежно від того, де такий засіб було видано. Зауважимо, що будь-який допоміжний засіб реабілітації має бути призначено, підібрано, налаштовано, та пацієнт має бути навчений фахівцем з реабілітації користуванню призначеним ДЗР. 

Зміни нормативної бази з питань забезпечення ДЗР, які було запроваджено у 2023 році, уможливлюють призначення ДЗР, які оплачує держава мультидисциплінарними реабілітаційними командами закладів охорони здоровʼя. Для спрощення комунікації із закладами соціального захисту та забезпечення постраждалих осіб ДЗР для довготривалого користування (протези, крісла колісні) вже під час їх знаходження на стаціонарній реабілітації у медичних закладах введено посади соціальних працівників. 

Механізм призначення ДЗР особі зі стійким обмеженням життєдіяльності, яка має статус «особа з інвалідністю» або «дитина з інвалідністю», продовжує функціонувати.  Проте удосконалено і процес отримання людиною ДЗР постійного користування ще до встановлення статусу особи/дитини з інвалідністю. Тепер достатньо отримати відповідний висновок мультидисциплінарної реабілітаційної команди, ЛКК, ВЛК про необхідність забезпечення таким засобом. Такий висновок дозволяє отримати ДЗР тоді, коли це потрібно, і не чекати поки вирішаться бюрократичні питання встановлення статусу інвалідності.

Наразі розбудовується низка реабілітаційних відділень на базі спроможної мережі медзакладів. У підсумку кожна кластерна та надкластерна лікарня обов’язково матиме у складі власне неспеціалізоване стаціонарне реабілітаційне відділення. Інфраструктура для ефективного фізичного та психологічного відновлення людей стане невіддільною частиною госпітальної мережі.

Неспеціалізовані стаціонарні реабілітаційні відділення працюватимуть у 221 кластерних та надкластерних медзакладах, які увійшли до спроможної мережі. В кожному з таких медичних закладів розташовуватиметься від 30 до 60 реабілітаційних ліжок. Мета реалізації проєкту — формування близько 7 800 ліжко-місць для пацієнтів із травмами, хворобами та пораненнями, які потребують процесу активного відновлення. За основу моделі розвитку реабілітації Міністерство охорони здоров’я взяло ізраїльський досвід. Він враховує як потреби цивільних, так і потреби військових. Отже, не втратить актуальність навіть після війни й не призведе до утворення надлишку реабілітаційних відділень.

І хоча процес розбудови мережі реабілітаційних закладів на базі кластерних та надкластерних лікарень триває, вже є ті, які демонструють чудові результати та застосовують найкращі практики. Йдеться про реабілітаційні відділення, які визначені клінічними мультидисциплінарними реабілітаційними центрами досконалості.

Для оперативного реагування на потреби професійного вдосконалення фахівців з реабілітації та розвитку доказового мультидисциплінарного підходу до реабілітації, починаючи з гострого періоду, МОЗ України ініціювало розвиток клінічних мультидисциплінарних реабілітаційних центрів досконалості. Наразі їх шість. 

Центри досконалості розвиваються на базі прогресивних реабілітаційних відділень, що функціонують у багатопрофільних лікарнях та надають реабілітаційну допомогу, починаючи з гострого періоду. Вони відповідають логіці реабілітаційних маршрутів та стануть базою для розвитку спроможної реабілітаційної мережі в Україні.

Головною метою діяльності центрів досконалості є підвищення кваліфікації фахівців з реабілітації різних професій та навчання мультидисциплінарних реабілітаційних команд (МДРК). Центри слугують тренінговими хабами для інших українських реабілітаційних команд. Окрім того, їх роль включає впровадження нових доказових методів надання реабілітаційної допомоги та розвиток спільноти фахівців з реабілітації.

Мультидисциплінарні тренінгові центри — не про теоретиків, а про практиків, які чи не щодня стикаються з пацієнтами зі складними станами. Зокрема, з черепно-мозковою травмою, множинними ампутаціями або травмою спинного мозку. В таких випадках процес відновлення передбачає тривалу, кропітку, злагоджену та професійну роботу всієї команди. Тож практичний досвід фахівців із центрів досконалості, помножений на здобуті в кращих закордонних клініках знання та навички, неодмінно знадобиться кожному відділенню країни. Мультидисциплінарні реабілітаційні команди, які пройдуть навчання у центрах досконалості, зможуть ефективно працювати з комплексними станами здоров’я, спричиненими війною, та розвинуть навички якісної і продуктивної комунікації з пацієнтами. 

Починаючи з жовтня 2023 року, за підтримки Бюро ВООЗ в Україні та Проєкту «Реабілітація травм війни», що реалізується благодійним фондом «Пацієнти України» за підтримки Посольства Швейцарії в Україні, European Union in Ukraine та Nova Ukraine, центри досконалості провели більше ніж 30 освітніх заходів для понад 650 учасників, що представляли близько 25 закладів охорони здоров’я, які надають реабілітаційну допомогу в Україні. Формати передбачали очні тренінги, стажування, супервізії, онлайн-тренінги, конференції, клінічні професійні 4-місячні тренінги для мультидисциплінарних реабілітаційних команд, курси навчання тренерів, а також експертні оцінювання.

Водночас від початку проєкту МОЗ України залучає фахівців центрів досконалості до навчань, організованих провідними європейськими реабілітаційними центрами. Такі освітні заходи підсилюють спроможність команд центрів досконалості та дозволяють перейняти кращі світові практики в реабілітації, які будуть впроваджуватися в Україні. Навчання відповідають попередньо складеному списку освітніх потреб центрів досконалості.

Також триває робота над переліком ліків та медичних засобів, які є найбільш затребуваними серед ветеранів та мають доказову базу. МОЗ розглядатиме можливість внесення їх до програми реімбурсації, яка дозволяє отримати необхідні ліки за електронним рецептом безоплатно або з незначною доплатою. 

Нова система реабілітації запроваджується за фінансової й технічної підтримки великої кількості  міжнародних партнерів, що відкриває для нашої країни широкі можливості використання передових технологій уже у найближчі терміни.

Сьогодні робота над усіма започаткованими ініціативами в сфері реабілітації в рамках Флагманського проєкту МОЗ «Розвиток системи реабілітаційної допомоги» у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, яка реалізується за ініціативи першої леді України Олени Зеленської, триває. У широкому розумінні це про допомогу людині усунути бар’єри для активного життя. Йдеться і про цивільних та військових українців, які постраждали внаслідок війни, і про повернення людей після відновлення в свої громади, і про зменшення інвалідизації громадян з метою їх максимального повернення до активного життя, в тому числі зайнятості. Реабілітаційна допомога має базуватися на принципах доказової реабілітації та кращих світових практиках. А це означає перехід від застарілої, недієвої, пострадянської системи до сучасної, яка слугує відновленню людини та сприяє її поверненню до повноцінного життя, та є доказовою. 

Проєкт Міністерства охорони здоров’я України «Впровадження доступної та доказової реабілітації» у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, яка реалізується за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.