МОЗ продовжить співпрацю з CDC за програмами боротьби з антимікробною резистентністю

Йдеться про реалізацію програм з виявлення та реагування на стійкість до антибіотиків у 2024 році. Напрями співпраці включатимуть етапи з розбудови діагностичної лабораторної мережі, зокрема на рівні центрів контролю та профілактики хвороб, посилення системи інфекційного контролю у медзакладах та епіднагляду за резистентними збудниками. А також продовження навчальних заходів для регіональних спеціалістів (тренінги, вебінари, семінари) за напрямами профілактики інфекцій, інфекційного контролю та протидії поширенню збудників із протимікробною резистентністю, враховуючи міжнародні протоколи та дослідження. 

Пріоритетні напрями співпраці головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін обговорив на зустрічі з директорами глобальних програм охорони здоров’я центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC) Езрою Барзілай, Джоанною Гейнз та експертом CDC з антимікробної резистентності Річардом Бруксом. 

«У світі резистентність бактерій до антимікробних препаратів спричиняє більше смертей, ніж ВІЛ чи малярія, і становить глобальну загрозу громадському здоров’ю. Під час війни, коли кількість травм зростає, лікарі стикаються зі збільшенням кількості інфекцій, стійких до антимікробних препаратів, і потребує системного посилення з урахуванням кращих міжнародних стандартів. Міністерство охорони здоров’я розробило новий Національний план дій щодо боротьби з протимікробною резистентністю, який включатиме розширення національної мережі мікробіологічних лабораторій, посилення системи інфекційного контролю на рівні закладів охорони здоров’я, епіднагляду за резистентними збудниками, із врахуванням міжсекторального підходу “Єдиного здоров’я”. Синхронізація методів дослідження та діагностики для визначення стійкості до протимікробних препаратів зі стандартами, алгоритмами та протоколами, які використовують у світі, дозволить Україні ефективно боротися з цією проблемою», – зазначив заступник міністра, головний санітарний лікар України Ігор Кузін. 

За даними ВООЗ, у 2019 році майже 5 мільйонів смертей у світі були повʼязані з антибіотикорезистентністю, зокрема понад мільйон були безпосередньо спричинені нею. У останньому звіті центрів контролю та профілактики хвороб США (CDC), підготовленому міжнародними та українськими експертами, йдеться, що медзаклади в Україні все частіше стикаються зі збільшенням кількості інфекцій, стійких до антимікробних препаратів. Наприклад, за результатами дослідження у листопаді-грудні 2022 року встановлено, що рівень інфікування, пов’язаний з наданням медичної допомоги, дорівнює 14% (у порівнянні  з 5,5% в Європі), 60% пацієнтів серед ізолятів мали інфекцію, викликану карбапенем-резистентним організмом, тоді як загальноєвропейський показник становить 6,2%.

Нагадаємо, особливо небезпечною є стійкість до протимікробних препаратів під час війни, тому на рівні МОЗ було затверджено єдиний стандарт, заснований на результатах досліджень, підходах до профілактичного застосування антибіотиків, що дозволяє якісно лікувати поранених. Деякі постраждалі та військові мають інфекційні ускладнення, спричинені збудниками, нечутливими до цих препаратів в понад 75%, а в деяких випадках – до 100%. Однак нозології (збудники), від яких лікують переважно цими препаратами, нікуди не зникли. Тому до стандарту «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою» було внесено зміни: цефтриаксон та левофлоксацин перенесли до антибіотиків групи резерву (відповідно класифікації WHO AWaRe). Нововведення забороняє використання цих препаратів як засобів першого вибору, а тим паче з профілактичною метою, коли збудник не встановлено. Спершу лікар має провести письмове обґрунтування та погодження з клінічним фармацевтом призначення цих антибіотиків. 

Стандарт, розроблений згідно з найкращими світовими медичними практиками, визначає, які антимікробні препарати, в яких випадках і за якими механізмами мають призначати лікарі пацієнтам, щоб досягнути якісного та безпечного лікування з мінімальними ризиками поширення антимікробної резистентності.