МОЗ ініціює скасування спеціального дозволу на зайняття народною медициною

Регламентація роботи цілителів, що практикують народну чи альтернативну медицину не може належати до компетенції Міністерства, оскільки така практика не відповідає сучасним медичним науковим знанням.

Тому МОЗ України пропонує скасувати спеціальний дозвіл на заняття народною медициною (цілительством) шляхом скасування статті 74¹ Основ законодавства України про охорону здоров'я. Зараз Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» знаходиться на громадському обговорені. 

Поняття народної медицини у законодавстві визначене як “методи оздоровлення, профілактики, діагностики і лікування, що ґрунтуються на досвіді багатьох поколінь людей, усталені в народних традиціях і не потребують державної реєстрації”. Однак наголошуємо, що застосовувати це визначення на практиці неможливо.

По-перше, законодавством не передбачено критерії підтвердження досвіду багатьох поколінь та всталеності у народних традиціях. Це можуть підтвердити лише спеціалісти-етнологи чи культурологи, водночас дослідження традицій та досвіду багатьох поколінь народу не належить до компетенції МОЗ України, відповідно у штаті Міністерства немає таких спеціалістів.

По-друге, будь-які методи оздоровлення, діагностики та лікування мають бути безпечними та дієвими для пацієнтів. Народні методи не входять до арсеналу сучасної доказової медицини, а отже, їх безпека та ефективність ніким і ніколи не перевірялася в умовах строгих наукових експериментів.

Процедура “експертизи” цілителів, що наразі передбачена законодавством, визначає, що цілитель має надати обґрунтування методу лікування, який він хоче застосовувати. Водночас, переважна більшість методів альтернативної та народної медицини базуються на ідеях, що суперечать сучасній науковій картині світу та медичній науці.

Для перевірки методів альтернативної медицини, які б гарантували їх безпечність та дієвість, необхідно проводити наукові та клінічні дослідження за усталеними методиками. Такі дослідження зазвичай тривають роками і вимагають значного фінансування та широкого залучення експертів. Жоден з методів народної медицини ніяким чином не можна перевірити “на місці” у момент звернення цілителя за дозволом.

Існуюча процедура атестації та експертизи цілителів не дозволяє МОЗ видати жодному з них дозвільні документи, оскільки неможливо гарантувати безпечність використовуваних ними методів для пацієнтів. Всі раніше видані дозволи на заняття цілительством створюють потенційну небезпеку для громадян України, оскільки такі дозволи жодним чином не гарантують безпеку пацієнтів при їх зверненні до цілителів.