Ми платимо велику ціну. Віктор Ляшко про наслідки війни для медичної системи й українців та ефективність роботи ВООЗ
Медична система – одна зі сфер, яку росіяни "денацифікують" в Україні. За три місяці повномасштабно війни вони пошкоджили більше 600 лікарень. Вбили щонайменше 12 медиків.
Росіяни перешкоджають поставкам препаратів на тимчасово окуповані території, погрожують лікарям розправою та роблять все для того, щоб українці не мали шансів вижити.
"Українська правда. Життя" поговорила із міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком про проблеми з медичною системою та здоров’ям українців, які існують сьогодні і можуть з’явитися у майбутньому.
Ми розпитали міністра про:
- вплив ВООЗ на агресію Росії та її (не)спроможність допомагати Україні,
- збитки, які завдала Росія українській медичній системі,
- ситуацію в окупованих містах і героїзм медиків,
- те, як лікарям не стати колаборантами,
- хвороби, які загрожують українцям.
– ВООЗ – одна із міжнародних організацій, яку критикують в рамках її діяльності чи бездіяльності стосовно війни в Україні. Як ви оцінюєте вплив ВООЗ на ситуацію в країні на локальному і на міжнародному рівнях?
– Чи є співпраця з Всесвітньою організацією охорони здоров’я? Є. Чи була вона з самого початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації? Була. Ще тоді, коли РФ окупувала Крим, частину Донецької і Луганської областей, ВООЗ, UNICEF і Червоний Хрест допомагали нам постачати препарати на ці території.
Коли ми говоримо про ситуацію після повномасштабного вторгнення Росії, можливо, ми всі очікували від ВООЗ більш швидких дій, більш швидкого засудження агресії Росії. Але треба розуміти, як побудована ця організація, які бюрократичні процеси вона проходить перед тим, як щось зробити або щось заявити.
Тому така співпраця очікувана. Деякі речі ми у них просили, але потім почали робити самі. Наприклад, питання про відправлення наших громадян для лікування за кордоном. Спочатку це повинна була робити ВООЗ. Після двох тижнів організаційних процесів від ВООЗ ми забрали цю ініціативу на МОЗ. Зараз вони нам допомагають, але не є драйверами процесу. Ми напряму спілкуємося з Європейською комісією з питань охорони здоров’я, через їхніх директорат, і з кожним міністром охорони здоров’я безпосередньо з країн, які долучилися до цього.
– Ви зараз говорите переважно про бюрократичну складову. А як щодо політичної?
– Ні для кого, напевно, не секрет, що країна-терорист – Російська Федерація – через свої нафто- і газоресурси має можливість інвестувати в ту чи іншу організацію. І навіть з 14-го року, коли був окупований Крим і частина Донецької і Луганської областей, РФ використовувала цю технологію, типу допомагаючи в гуманітарних сферах, інвестуючи в міжнародні організації, зокрема і у ВООЗ.
Вони ж відкрили в Москві офіс із неінфекційних захворювань, і через цей майданчик Росія також проводила свої певні наративи. Україна жодного разу не брала участь в семінарах, нарадах, конференціях, які організовувалися цим Офісом чи під егідою цього Офісу.
Те, що ВООЗ підтримала резолюцію України та засудила агресію РФ, показує, що ми можемо і на них впливати.
– За час війни ви вже робили декілька заяв до ВООЗ стосовно Росії. Яких кроків Україна очікує зараз від ВООЗ?
– У Російську Федерацію незаконно вивозиться велика кількість українців. Українські військові потрапляють у полон. Ми – відкриті, даємо доступ до кожної нашої лікарні, даємо можливість подивитися рівень надання медичної допомоги, зокрема і полоненим російським військовим.
Вони, країна-терорист, такого не дозволяють. Тому було прохання до Червоного Хреста, до Лікарів без кордонів, до Всесвітньої організації охорони здоров’я як офіційними, так і публічними зверненнями, так і в особистому спілкуванні зробити все можливе для того, щоб допустили міжнародних експертів до місць утримання українців на території Російської Федерації для того, щоб ми пересвідчилися, що там немає катувань і що забезпечується належний рівень допомоги із застосуванням лікарських засобів, які реально можуть допомогти.
– Який прогрес з цим питанням зараз?
– Сьогодні немає жодної групи, допущеної до цих місць. Тому для мене це негативний процес, і кожний понеділок розпочинається зі спілкування і нагадування про необхідність вирішення цього питання.
– А як стосовно закриття офісу в Москві? Це важливо для України?
– Звичайно, важливо. Важливий будь-який тиск і будь-які рішення, які показують всім, хто проживає на території країни-агресора, що весь світ думає інакше, ніж їм формують порядок денний в Кремлі. Це одне із зерняток, яке закладає розуміння ситуації. Бо вони ж думають – "А, санкції. Це ж американські компанії йдуть". Вони ж воюють там з Америкою.
Так, Офіс повинен бути перенесений, і комітет рекомендував це зробити директору Європейського регіонального бюро ВООЗ. Яке рішення він ухвалить? Побачимо.
– Чи є речі, які ВООЗ через вплив Росії ніяк не робить для України?
– Питання організації гуманітарних коридорів і доставки препаратів, наприклад, на територію Херсонської області чи на південь Запорізької. І що ми маємо на сьогодні? Ми все тяжче туди проїжджаємо і все важче завозити лікарські препарати.
– Тобто достатнього сприяння ВООЗ в цьому питанні немає?
– Так. Я думаю, що ВООЗ з Червоним Хрестом, з Лікарями без кордонів могли це забезпечити за 100 днів повномасштабної війни.
Повну версію інтерв'ю читайте на сайті life.pravda.com.ua