Маєте порушення сну чи постійні тривожні думки — зверніться до сімейного лікаря
Серед основних скарг на ментальне здоров’я українці називають тривожність, напругу (53 %) і порушення сну (50 %) — дані дослідження Gradus Research, проведеного в жовтні 2023 року. При цьому більшість вважає такі симптоми не вартими звернення до фахівців — мовляв, зараз є більш серйозні проблеми.
Проте нині з такими та подібними скаргами можна звернутися до сімейного лікаря. Під час рутинного прийому лікар може провести скринінг на наявність психічних розладів, надати практичні поради щодо, наприклад, покращення сну або зниження тривожності, а у разі необхідності — спрямувати до психолога чи психіатра. Це значно скорочує шлях до отримання психологічної допомоги, а значить — шанси на швидше одужання чи покращення стану.
«У плані ментального здоровʼя пацієнти здебільшого скаржаться на тривожність, порушення сну, — каже сімейна лікарка Євгенія Тертична. — І те, що їм з такими симптомами не потрібно десь далеко їхати, а можна просто звернутися до свого сімейного лікаря, радує їх. Це особливо важливо і зручно для населення, яке проживає в сільських населених пунктах. Вони можуть проговорити те, що їх турбує, зі своїм лікарем, отримати підтримку, поради. І вже навіть після такої звичайної бесіди під час прийому в амбулаторії пацієнти відчувають полегшення. Вони отримають розуміння, що ментальне здоровʼя є важливим і про нього також треба піклуватися, — і лікар пояснить, як саме».
Євгенія Тертична у зв’язку з початком повномасштабної війни в Україні була вимушена виїхати з Луганської області і нині мешкає в Миколаївській області та працює (за сумісництвом) у Первомайському районному центрі первинної медико-санітарної допомоги. Паралельно вона веде дистанційно й своїх пацієнтів в Сєвєродонецькому центрі первинної медико-санітарної допомоги, який перемістився на підконтрольну Україні територію.
Одна з пацієнток Євгенії Василівни поскаржилася на те, що останнім часом не може зосередитися, має поганий сон та багато думок про майбутнє і відчуття страху. Лікарка поставила кілька простих і конкретних питань й, отримавши відповіді, запропонувала для початку пройти мінімальний перелік обстежень, для того щоб виключити серйозні патології. А паралельно порекомендувала прогулюватися на свіжому повітрі 15-30 хв щодня, пригадати, яке захоплення приносило радість і задоволення, та спробувати повернутися до нього, не використовувати гаджети перед сном і на ніч випивати теплого чаю з м’ятою. Вже за тиждень у пацієнтки покращився сон, вона знайшла захоплення — плетіння маскувальних сіток, долучилася до спілкування з волонтерами, хоча тривога під час повітряних тривог ще залишилася.
Чим далі, за словами лікарки, таких історій звернень щодо проблем ментального здоровʼя стає все більше, пацієнти вже не бояться звернутися до свого лікаря і розповісти про особисті відчуття та переживання. Це свідчить про те, що запровадження надання психологічної допомоги населенню на первинному рівні є дійсно потрібним і працює.
Тому у наступному році відбуватиметься максимальне поширення в регіонах проєктів у межах Всеукраїнської програми ментального здоровʼя, ініційованої першою леді Оленою Зеленською. У тому числі й масштабування навчання лікарів за курсом «Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги з використанням керівництва mhGAP», щоб психологічні послуги дійшли до кожного українця, хоч би як віддалено він не жив від великих міст. Адже найкраща послуга у сфері психічного здоров’я — не та, що запланована, а та, що надана.
Нині кожна третя лікарня «первинки» надає українцям послуги з охорони ментального здоровʼя. Перевірити, чи є серед медичних закладів, які надають першу психологічну допомогу, ваш, можна на інтерактивній мапі. Або запитати про це в операторів гарячої лінії НСЗУ за номером 16-77.
*Mental Health Gap Action Programme (скорочено – mhGAP) – глобальна програма ВООЗ, спрямована на підвищення доступу до послуг з охорони психічного здоров’я шляхом залучення медпрацівників первинної ланки до надання послуг пацієнтам із психічними розладами.