Лікування інсульту без запасів відповідних ліків є неприпустимою практикою в українських лікарнях

Міністерство охорони здоров’я разом з Національною службою здоров’я провели серію нарад з керівниками лікарень та департаментів охорони здоров’я обласних та м. Києва адміністрацій щодо результатів моніторингу якості, кількості та структури медичних послуг, які було надано хворим на гострий мозковий  інсульт.
Мова про лікарні, законтрактовані НСЗУ за пакетом «Медична допомога при гострому мозковому інсульті». На сьогодні таких медичних закладів — 229.

«Ми всі прекрасно розуміємо, що враховуючи реалії, в яких зараз живуть українці, серцево-судинні та онкологічні захворювання суттєво помолодшають, а їх кількість, на жаль, буде зростати. Медична система має бути до цього готова. Наразі складно сказати, чи це є наслідком повномасштабної війни, чи це повʼязано з покращенням діагностики. Адже ще три роки тому комп’ютерний томограф був рідкістю, а наразі МОЗ вдалося закупити і поставити до медзакладів більше ніж 200 одиниць цього виду обладнання. Якісна медична допомога у разі інсульту можлива лише у разі злагодженої роботи центральної та місцевої влади разом з керівниками медичних закладів, бо саме вони безпосередньо реалізують сформовану нами політику та стандарти лікування. Особливо це стосується дотримання маршрутів пацієнта та сучасних видів лікування. Ми детально проаналізували ситуацію і бачимо, що по деяких керівниках є питання. Щодо них будуть відповідні звернення до обласної ради про необхідність звільнення з посади», — зазначив міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко. 

У 2023 році тариф за лікування гострого мозкового інсульту, який виплачує медичним закладам Національна служба здоров’я, становить від 15 до 131 тисячі гривень, залежно від обсягу наданої допомоги. 

Цих коштів достатньо для закупівлі тромболітичних лікарських засобів, своєчасного здійснення діагностичних заходів та ендоваскулярного втручання. Саме вчасне застосування тромболітичної терапії дозволяє мінімізувати наслідки інсульту для пацієнта і є критично важливим процесом під час лікування. Однак, за даними НСЗУ, відсоток проведення тромболітичної терапії по всій Україні складає близько 8%.

Такі показники виникають через неефективні закупівлі препаратів керівництвом лікарень та непроведення коректного лікування персоналом лікарень. Через відсутність запасів тромболітичних лікарських засобів у лікарнях пацієнт має закуповувати їх або самостійно, або отримувати неефективний замінник. Якщо такі ситуації будуть виникати, то Міністерство охорони здоров’я має намір звертатись до голів обласних та міських рад з відповідними пропозиціями про звільнення певних керівників комунальних лікарень та служб екстреної допомоги з займаних посад.

Міністр також наголосив на необхідності правильного транспортування пацієнта до медичного закладу, що законтрактований НСЗУ на «інсультний пакет», для надання якісної медичної допомоги. Ситуація, коли пацієнта залишають у лікарні, в якій відсутні необхідні лікарські засоби або високотехнологічне обладнання для діагностики та лікування, є неприпустимою. 

Окрема увага була приділена питанню своєчасної діагностики гострого мозкового інсульту та подальшої реабілітації. У комплексному наданні послуг пацієнту має відбуватись наступна послідовність дій: госпіталізація за маршрутом у спроможний заклад, проведення діагностики, тромболітична терапія або ендоваскулярні втручання та реабілітація. Лише за виконання повного циклу, пацієнт може отримати найкращі прогнози на лікування, а лікарня — відповідне фінансування наданих послуг.

Нагадаємо, раніше міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко наголосив, що реалізація проєктів з профілактики інсультів є одним з пріоритетних завдань центрів контролю та профілактики хвороб.