Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

Культура взаємодії: як спілкуватися з ветеранами у цивільному житті

Для багатьох ветеранів перехід з військового життя до цивільного може бути непростим процесом, водночас їх життєвий шлях триває — вони так само потребують займатися улюбленою справою, закохуватись, навчатись і просто жити... І разом із тим щодня адаптуватися до нової реальності, в якій більшість не проживали схожого досвіду. Тож цивільним важливо навчитися бути підтримкою, проявляючи повагу та людяність.

Сьогодні українське суспільство разом, у взаємодії цивільні–ветерани, вибудовує культуру взаємодії і правила спілкування. І в цьому велика роль військових, які розповідають про свої почуття, діляться своїми переживаннями та тим, як їм відгукуються слова й дії цивільних людей довкола.

Досвід ветеранів вартий поваги

«Ну шо, ще довго буде? – одне із тих жахливих питань (про війну — Ред.), які ти ніколи не хочеш чути, яких не треба нікому ніколи ставити», — ділиться своїм досвідом спілкування з цивільними ветеранка та бойова медикиня Катерина Галушка. 

У 2019 дівчина почала допомагати у шпиталі, де познайомилась з багатьма військовими. Згодом відчула, що хоче бути корисною ще більше, тож вступила у добровольчий батальйон «Госпітальєри», де прослужила 4 роки. Після психологічної реабілітації вона планує повернутися до служби. 

Наразі Катерина працює у благодійному фонді та намагається адаптуватися до цивільного життя. І це не так просто. Каже, на війні від тебе вимагають мінімум: вижити й зробити так, щоб вижили інші. У цивільному житті все здається значно складнішим, і звикнути до цього вже не так просто.

Перехожі, побачивши цю молоду дівчину, навряд чи здогадаються про її досвід війни, зокрема і в зоні бойових дій, коли їй щодня доводилося рятувати поранених і радіти, коли вони кричать, адже це значить, що вони живі. А ще — вивозити загиблих з-під Авдіївки і з дня у день бачити в них своїх знайомих та друзів, яких вбив ворог або які зникли безвісти. Бачити і ховати їх знову і знову, горюючи й страждаючи щодня. Подібний досвід може мати дівчина у метро або жінка в магазині, чоловік на зупинці або хлопець, який розважає дітей на святі чи купує квіти для коханої дружини — як от ветеран, матрос Дмитро Щербак. 

Основа взаємодії цивільні–ветерани: повага  й толерантність

Ми ніколи не знаємо, через що пройшла людина, яку зустрічаємо. Памʼятаймо про це, коли кортить запитати про бойовий досвід і коли просто хочеться сказати «дякую». Ветерани — звичайні люди, яких ми бачимо щодня, але чий досвід відрізняється від досвіду пересічних цивільних. І ми маємо ставитись із повагою до нього. 

Досвід війни складний як для цивільних, так і тих, хто встав на захист держави. Проте він різний, і відмінність у пережитому може спровокувати нерозуміння, ніяковість та подекуди агресію. Що не варто запитувати у ветерана, як доречно подякувати чи запропонувати допомогу можна дізнатися у соцмережах та на сайті Всеукраїнської програми ментального здоровʼя «Ти як?». 

Під час підготовки матеріалів команда проєкту консультувалась з низкою організацій, які працюють над поверненням учасників бойових дій в цивільне життя, та самими ветеранами. Саме ці люди є прикладом того, що повернення до цивільного життя попри складність — реальність, яка під силу кожному учаснику бойових дій. Підтримаймо їх на цьому шляху! 

Довідка: матеріал підготовлено як складову тематичної хвилі «Досвід ветеранів вартий поваги», яка є частиною комунікаційної кампанії «Ти як?» у межах Всеукраїнської програми ментального здоровʼя — ініціативи першої леді Олени Зеленської. Її мета – показати учасникам війни, що попри нелегкий процес відновлення, життя може тривати, а цивільним нагадати, що суспільство має ставитись з повагою до досвіду колишніх військових. Кампанія створена завдяки Програмі реінтеграції ветеранів, яку реалізує IREX за підтримки Державного департаменту США, та проєкту USAID - US Agency for International Development «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який виконує організація Пакт.