Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Колективна стійкість нації тримається на стійкості кожного з нас — Віктор Ляшко

Наталія Ванюхіна, фельдшерка з медицини невідкладних станів Дніпропетровського обласного центру екстреної медицини, майже щодня бере участь в евакуації важкопоранених військових. Її чоловік добровільно пішов у ЗСУ, тож щоразу, коли Наталія їде за пораненими, вона завчасно уточнює їх прізвища, — боїться побачити серед них знайоме.

Жінка родом з Алчевська, тож у 2014 р., через окупацію Луганщини, мусила переїхати на Дніпропетровщину. Перші три місяці вона плакала щодня, а потім вирішила, що життя треба починати спочатку. Першим кроком до адаптації стала робота. Наталія повернулася, як сама каже, в атмосферу «надлюдей» — медиків, які витягують поранених з того світу, та військових: «Як я можу хандрити, коли ці хлопці впевнені, що все буде добре?». 

«Історія пані Наталії — приклад того, що стійкість може бути вибором людини, її можна “прокачати”. Щобільше — це варто робити, адже стійкість однієї людини — це стійкість всієї країни. І це одна із цілей Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” — допомогти кожному знайти можливості посилення власної стійкості, навчити, як розвивати її самостійно. А якщо людина не справляється сама — підтримати фаховими сервісами, які впроваджуються у кожній сфері: медицині, освіті, соціальній сфері, зайнятості, секторі безпеки й оборони, бізнесах, громадському секторі тощо», — ділиться своїм враженням від почутого міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко.

Своєю історією фельдшерка Наталія Ванюхіна поділилася на заході з нагоди місяця обізнаності про ментальне здоров’я «Осмислення. Цінності та історії стійкості», що відбувся в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Звучали тут і розповіді інших пересічних українців, які знайшли сили та ресурси вистояти в найскладніші моменти свого життя й сьогодні поділитися своїм винятковим досвідом стійкості. 

Наприклад, історія Яни Степаненко — дівчинки, яка, втративши обидві ноги в результаті влучання російської ракети по вокзалу в Краматорську, бігла Бостонський марафон! Це результат її особистої стійкості, але також й інших людей, наприклад, лікарів, які сприяли її відновленню; рятувальників, які тоді першими приїхали на місце обстрілу. Отже, стійкість однієї людини немов оточена стійкістю інших. 

«Кожна історія — зовсім не про “залізних людей”. Якраз навпаки — про те, як зовсім не залізні люди, розуміючи себе та інших, не дають себе зламати обставинам. Разом із моїми співрозмовницями виводили формулу стійкості. Вона виявилася у взаємодопомозі, взаємодії, улюбленій роботі, яка дає користь іншим, у дієвій любові до ближніх, — говорить перша леді Олена Зеленська. — Стійкість не можна вколоти, як вакцину, або видати всім, як пігулку. Однак її можна розвинути. Підтримувати й тренувати».

Щоб спільно визначити формулу української стійкості на захід «Осмислення. Цінності та історії стійкості» разом зібралися провідні вітчизняні та іноземні науковці, філософи, культурологи, освітяни вищої школи, представники сфери мистецтва, креативних індустрій, медійники, керівництво обласних військових адміністрацій, регіональні координатори. Люди, які генерують сенси та впроваджують Всеукраїнську програму ментального здоров’я на місцях.

Учасники говорили про те, що стійкість — це здатність людини чинити опір зовнішнім стресам, протидіяти їм і відновлюватися. Це здатність не піддаватися руйнуванню, тобто саме тому, чого хотів би ворог — зруйнувати. І не тільки фізично, а й ментально. А найкращий спосіб передачі стійкості між людьми — це дізнаватись історії про стійкість один одного. У кожного з українців — своя історія стійкості, і разом вони формують загальну нашу здатність протистояти випробуванням та йти до перемоги. Тож плекаймо індивідуальну та колективну стійкість. 

Якщо ви відчуваєте тривогу, порушення сну, пригнічений настрій, роздратованість або інші подібні симптоми – ви можете звернутися до сімейного лікаря. Він надасть базову психологічну підтримку, а за потреби скерує до вузького спеціаліста. Звертатися по допомогу — не слабкість, не забаганка й не соромно, а відповідально. Це вклад у нашу колективну українську стійкість!

Довідка: захід «Осмислення. Цінності та історії стійкості» відбувся в рамках «Місяця обізнаності про ментальне здоров’я». Він організований Координаційним центром з психічного здоров’я КМУ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді Олени Зеленської – за підтримки Бюро ВООЗ в Україні та агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в межах проєкту «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я», який втілює організація Пакт.