Як відбувається трансформація системи охорони здоров’я на Донеччині і Луганщині

Представники МОЗ України та Національної служби здоров’я України відвідали медичні заклади Донецької і Луганської областей, аби оцінити, які зміни відбулися у первинній медичній допомозі та як готуються до старту трансформації у 2020 році на рівні спеціалізованої медичної допомоги. 

У межах візиту представники МОЗУ та НСЗУ відвідали центри первинної медичної допомоги. Всього на Донеччині договори з НСЗУ має 41 заклад первинної медичної допомоги комунальної і приватної власності, з лікарями цих медзакладів підписали декларації 1,32 млн жителів області. На Луганщині оплати за послуги первинної медичної допомоги отримують 20 закладів, де своїх лікарів обрали вже понад 455 тисяч українців. 

Як і по всій країні, результати першого року трансформації первинної медичної допомоги в обох областях від закладу до закладу відрізняються. Там, де медики і місцева влада скористалися можливостями змін — величезний прогрес, там, де ні — результати більш скромні. 

Трансформація системи охорони здоров'я — це не односторонній процес. Він вимагає не тільки роботи Міністерства охорони здоров'я на центральному рівні, але й залучення місцевої влади та місцевих громадських організацій. Там, де все працює злагоджено, ми бачимо позитивні результати, зміни відбуваються. Це ми бачимо по всій країні і, зокрема, у медичних закладах Донецької і Луганської областей», — говорить генеральний директор Директорату медичних послуг МОЗ України Оксана Сухорукова.

Під час візиту багато уваги приділяли спеціалізованим медичним закладам, адже вони зараз мають активно готуватися до змін, які розпочнуться у 2020 році. Нагадаємо, щоб отримувати фінансування з Державного бюджету у 2020 році, медичні заклади мають підписати договір з Національною службою здоров’я. Серед ключових умов: автономізація (перетворення на комунальне некомерційне підприємство), оснащення комп’ютерами для роботи з електронною системою охорони здоров’я тощо.

У Луганській області автономізація поки триває повільно: тільки 15% спеціалізованих медичних закладів вже стали комунальними некомерційними підприємствами (КНП), ще 18% знаходяться у процесі, велика частина — 67% медичних закладів ще не почали перетворення на КНП. У Донецькій області ситуація краща: автономізовано 38% спеціалізованих медичних закладів, в процесі перетворення КНП — 39% медзакладів, не почали процес — 23%. Про це, зокрема, говорили під час зустрічі з головою Донецької ОДА Павлом Кириленком. 

Покращити стан системи охорони здоров’я навіть без масштабних грошових вливань в регіонах можна і зараз, застосувавши господарський підхід до управління медичними закладами та ефективне планування маршрутів пацієнтів.

«Там, де в лікарнях хороша команда, ефективний головний лікар та налагоджена робота з місцевою владою, результати уже є. Наприклад, у Білокуракинській лікарні Луганської області, фактично відрізаній поганими дорогами від інших регіонів, надають більше якісних послуг при меншому загальному бюджеті, ніж у сусідніх районах. Ця лікарня виграє від принципу «гроші йдуть за пацієнтом» у 2020 році. А у деяких лікарнях взагалі не мислять економічними категоріями. Ми бачили, що у відносно великих населених пунктах, лікарні мало завантажені. Але розташовані на величезних територіях у старих корпусах, що потребують великих коштів на утримання. При цьому відкривають нові корпуси, також малопотужні», — ділиться враженнями заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.