Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Як розмовляти з батьками про щеплення: радить експерт

Сьогодні у зв’язку зі спалахом кору тема щеплення стала гостро актуальною. Як розмовляти з батьками про щеплення, радить Катерина Булавінова, медичний експерт Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.

 

Ви як лікар залишаєтеся для батьків найбільш надійним джерелом інформації про вакцинацію, навіть для тих із них, які мають найбільше запитань і стурбованості з цього приводу. Ваші особисті взаємини дають вам унікальну можливість допомогти батькам зрозуміти значення та прийняти рішення про вакцинацію.

Успішна розмова про щеплення — це двостороннє спілкування, під час якого обидві сторони слухають, обмінюються інформацією і ставлять запитання.

 

Вислухайте батьків

Якщо у батьків є потреба обговорити питання, пов’язані з вакцинацією, приділіть їм свою увагу. Підтримуйте візуальний контакт із батьками. Уточніть предмет їхньої стурбованості, щоб переконатися, що ваша відповідь є чітко структурованою і поєднує те, що ви хотіли донести як лікар, і те, що непокоїть батьків. Ваша готовність вислухати найчастіше відіграє основну роль у наданні допомоги батькам з прийняття рішення на користь вакцинації.

Якщо виникає враження, що батьки стурбовані питаннями вакцинації, але не хочуть говорити про це, підштовхніть їх до розмови заохочувальними запитаннями і дайте зрозуміти, що ви готові вислухати їх і зрозуміти занепокоєння.

 

Підтримуйте діалог

Якщо батьки приходять до вас із великим переліком запитань або інформацією з Інтернету та інших джерел, не сприймайте це як недостатню повагу до вас. Навпаки, визнайте, що час, витрачений на пошук інформації про щеплення, свідчить про те, наскільки важливим є це питання для батьків. Якщо ви покажете, що питання емоційно зачепило вас, або дасте зрозуміти, що воно недоречне, діалог може припинитися і довіру може бути підірвано.

 

Наука чи приклади з життя

Одних батьків може збентежити надмір наукової термінології, інших — брак наукових даних. Для одних батьків приклади з життя не стануть вагомим аргументом на користь щеплення, а для інших найбільш переконливими будуть приклади з вашого особистого досвіду про те, як захворіли діти, яким не було зроблено щеплення, або інформація про те, що ваші власні діти отримали всі щеплення за календарем. Яким підходом скористатися, ви вирішите на підставі ваших спостережень за конкретною сім’єю. Спостерігайте і слухайте. Будьте готові використовувати наукові дані разом з особистими історіями, що може бути найефективнішим способом відповідей на запитання батьків.

 

Визнавайте переваги і ризики

Чесно скажіть, що відмова від вакцинації — це ризиковане рішення. Поясніть батькам, які протипоказання є до вакцинації. Нагадайте, що за міжнародними стандартами легка застуда навіть з температурою до 38°С не є перешкодою для вакцинації. Щеплення не роблять лише тоді, коли є високий ризик серйозної реакції, та при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину може не сформуватися.

 

Розкажіть про поствакцинальні реакції

Завжди чесно обговорюйте реакції, які можуть бути викликані вакцинами. Не забувайте нагадувати батькам про безумовні переваги запобігання потенційно серйозним захворюванням за допомогою вакцин. Поясніть, що наявність реакції переважно свідчить про ефективність вакцинації, і згодом ці реакції минають безслідно.

Не уникайте «незручних» запитань. Чесні та прямі відповіді сприяють побудові довіри, а їхня відсутність може зруйнувати довіру і припинити діалог. Батьки мають підстави непокоїтися про можливі реакції на вакцини, особливо такі, як підвищення температури, почервоніння або припухлість, біль у місці введення вакцини.

Хай дитина залишиться на 20- 30 хвилин у медичному закладі для того, щоб переконатися, що немає реакції негайного типу. Нагадайте батькам про те, за якими симптомами треба простежити вдома, і поясніть, як потрібно діяти у випадку високої температури, як вони можуть зв’язатися з вами, якщо вони виявлять щось, що їх дуже занепокоїть.

Щоб підкреслити, наскільки рідко можуть траплятися серйозні реакції, наведіть приклади зі своєї практики: наприклад розкажіть, якщо за час своєї роботи ви не бачили серйозних реакцій на щеплення. З досвіду роботи з лікарями та медсестрами зазвичай так і буває: серйозних реакцій за 20 років практики не бачили.

 

Чи вакцинувати дітей з хронічними захворюваннями

Батькам дітей із хронічними захворюваннями треба пояснити, що такі діти вразливіші до інфекцій, перебіг хвороби в них зазвичай важчий, а ускладнення серйозніші. Саме тому їм необхідно робити щеплення.

Якщо у дитини астма, діабет або інше хронічне захворювання, їй потрібно зробити щеплення в першу чергу, оскільки в неї вищий ризик захворіти і мати серйозні ускладнення після хвороби. Такі діти мають отримувати щеплення ширше, ніж зазначено в календарі щеплень, — наприклад, проти грипу, пневмококової інфекції.

Читайте також: 9 міфів про вакцинацію

 

Як проводити вакцинацію під час спалаху

Під час спалахів небезпечних для життя хвороб значно посилюється ризик зараження, тому необхідно отримати захист від інфекції. Вакцинуватися під час спалаху не просто можна, а й потрібно. Наприклад, у випадку кору саме вакцинація є способом екстреного реагування для нещепленої дитини після контакту з хворим на кір. Такій дитині одну дозу вакцини необхідно ввести в перші три доби після контакту. Навіть якщо минуло понад 72 години від контакту, то все одно варто провести вакцинацію КПК якомога раніше. Якщо дитина вже має одне щеплення і контактувала з хворими на кір, то незалежно від віку, але не раніше ніж через один місяць від попередньої дози КПК, потрібно ввести другу дозу вакцини.

 

Чому під час захворюваності на грип треба робити щеплення

Україна – одна з небагатьох країн у світі, де виникла науково не виправдана традиція зупиняти вакцинацію під час грипу. Такий підхід є необґрунтований і суперечить рекомендаціям ВООЗ. Під час сезону грипу варто зосередитися на тому, щоб хворі на грип уникали контакту зі здоровими людьми. Один з найулюбленіших наших плакатів: «Захворів — сиди вдома». Важливо також своєчасне звернення до лікарів за наявності небезпечних симптомів.

Від грипу можна і потрібно вакцинуватися під час усього сезону, і грипозний сезон не повинен зупиняти щеплення від інших хвороб.

 

Введіть усі можливі вакцини

Коли батьки привели дитину на щеплення проти однієї з хвороб, ви маєте скористатися можливістю ввести під час візиту й інші вакцини, передбачені календарем щеплень. Поясніть, що це безпечно та дієво. Згідно з науковими даними, одночасне введення декількох вакцин не впливає на дієвість вакцин, не підвищує ризику реакцій і вже давно рекомендоване чинним наказом стосовно календаря щеплень в Украіні.

Обов’язково нагадайте батькам, коли їм слід привести дитину на наступну вакцинацію.

Використано фото Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні