Як реформуватимуть систему інтернатів в Україні

Сьогодні, 28 листопада,  урядовці, представники міжнародних організацій, керівники громад, експерти з раннього втручання та інклюзивної освіти розпочали триденну нараду - як керуючись міжнародним досвідом реформувати систему інтернатів і, що найважливіше, попередити ситуації, коли діти можуть залишитися без сім’ї.
 
Загалом в Україні на початок 2017 року було 106 тисяч дітей в інтернатних закладах. З них тільки 6 тисяч дітей мають статус сироти, тобто 100 тисяч дітей знаходяться в інтернатах, маючи живих батьків, які не позбавлені батьківських прав і водночас не дбають про своїх дітей.

«Ми маємо подбати про соціальний захист таких родин, щоб вони могли виховувати своїх дітей в сім’ї. Зараз за одну дитину інтернатний заклад Міністерства охорони здоров'я отримує 26 тисяч гривень на місяць, заклад Міністерства соціальної політики - 16 тисяч гривень на місяць. Якби ці гроші йшли в сім’ю, що потрапила в складні життєві обставини, вони могли б виховувати своїх дітей самотужки», - сказала в.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун.

Зараз для позбавлення статусу батьківства соціальній службі треба довести, що батьки не дбають про дітей понад  півроку. Самі працівники будинків дитини зв’язуються з батьками і запрошують провідати дитину раз на 6 місяців, залишаючи дитину офіційно без статусу сироти, і її не можна передати в родину для усиновлення чи опіки. Тому важливо обмежити термін, після якого суд може лишати батьківських прав.

 
Також ми плануємо обмежити термін, коли діти, від яких відмовилися мами, можуть перебувати в пологовому, у стаціонарах лікарень до одного тижня. Бо довге перебування дитини в медзакладах спричиняє затримку розвитку дитини, підвищує ризик захворіти та перевантажує лікарні. Сьогодні деякі діти заходяться в лікарнях по півроку.
 
Щодо виховання паліативних дітей та реабілітації є чудовий приклад: будинок дитини №1 в Харкові, яким керує Роман Марабян. Зараз там 11 паліативних дітей на 100 місць, усі інші місця зайняті сім’ями з дітьми, які потребують реабілітації. Батьків там навчають, після цього вони разом з дитиною повертаються додому. Це та модель, яка має бути проваджена усюди, бо діти мають жити в сім’ї.

«Ми хочемо на Новий рік принести дітям подарунки. Цього року прошу: замість тих подарунків, що на 5 хвилин, подумайте, над чимось більш довготерміновим. Прийдіть і почитайте дітям, візьміть їх до супермаркету. Покажіть, як їх соціалізувати, як оплачувати покупки в магазині. Приходьте до них кожного тижня. Бо знаєте, що відбувається? На Новий рік приходить повно людей, дали цукерки і зникли. Ще й від цих цукерок у дітей потім животи болять, бо діти не звикли їсти їх в таких кількостях. А тоді в січні діти думають: “Чому я сама? Чому до мене ніхто не приходить? Де ті всі люди? Кому був потрібен?” Знаєте, це не дуже популярна річ. Але можна зробити щось довготривале. Ми кілька років маємо впроваджувати реформу і дати дітям сім‘ї. Маємо бути суспільством, що опікується дітьми весь час», -  наголосила доктор Супрун.