Як працюватимуть нові клінічні протоколи роботи екстреної медичної допомоги або застереження від маніпулятивних висновків

На початку червня Міністерство охорони здоров’я України затвердило нові клінічні протоколи роботи екстреної медичної допомоги. Кілька останніх днів в ЗМІ та соціальних мережах поширюється непрофесійна критика та маніпулятивні висновки щодо цих протоколів. Розказуємо, чому обрані ці протоколи та як за ними працюватимуть служби екстреної медичної допомоги.

Оновлені протоколи, затверджені наказом МОЗ України № 1269 від 05.06.2019, є перекладом клінічних настанов Сполучених Штатів Америки, розроблених Національною асоціацією державних службовців EMД (NASEMSO), яка надала дозвіл Україні на переклад та використання своїх настанов. Ключовою вимогою при наданні такого дозволу є точний переклад документа без втручання у зміст. Відтак у перекладених протоколах зустрічаються лікарські засоби, обладнання, логістичні та інші особливості, притаманні Сполученим Штатам Америки.

Разом з тим, відповідно до наказу МОЗ України № 751 від 28.09.2012, якщо повне дотримання клінічного протоколу неможливе через відсутність відповідних лікарських засобів, обладнання або технологій, лікар:

• обирає для надання медичної допомоги інший аналогічний лікарський засіб або обладнання/технології, які є доступними та можливими для використання (за попередньою інформованою згодою пацієнта);
• повідомляє пацієнта про інші медичні установи, де медична допомога може бути надана у повній відповідності до нового клінічного протоколу (за наявності такої інформації);
• письмово повідомляє структурний підрозділ з питань охорони здоров’я місцевої державної адміністрації про неможливість повного дотримання нового клінічного протоколу під час лікування певного захворювання та обрану альтернативу.

Правила роботи екстреної медичної допомоги складаються з двох частин: затвердження клінічних протоколів Міністерством охорони здоров’я України та розробка на їх основі клінічних маршрутів пацієнта. Обидва документи спрямовують у роботі саме працівників служб екстреної медичної допомоги (ЕМД), а не пацієнтів.

Найближчим часом центри екстреної допомоги та медицини катастроф отримають від МОЗ України методичні рекомендації щодо розробки та затвердження клінічних маршрутів пацієнта, що допоможуть працівникам ЕМД враховувати логістичні та інші особливості своєї області. До складу робочої групи, яка розробляє методичні рекомендації, входять практикуючі лікарі з медицини невідкладних станів.