Як працюють прифронтові лікарні
Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є. Карабелеша з початку повномасштабної війни ні на день не припиняла роботу. Лікарі, які працювали тут під час окупації, продовжують допомагати людям і зараз — під щоденними обстрілами.
До війни лікарня обслуговувала 120 тисяч дорослих та дітей, які мешкали в Суворовському районі м. Херсон, та пацієнтів з інших районів, які уклали декларації з сімейними лікарями медичного закладу. Зараз — значно менше, адже в місті залишилося близько 60 тисяч жителів.
«З одного боку, багато херсонців виїхало, але натомість прибули внутрішньо переміщені особи з місць бойових дій в області. І ми нікому не відмовляємо», — каже генеральна директорка медичного закладу Алла Малицька.
За її словами, з 267 лікарів нині залишилося працювати понад сімдесят. Попри складні умови пацієнти отримують таку саму спеціалізовану медичну допомогу, як і до війни.
«Як було у нас 12 стаціонарних відділень, як були “вузькі” фахівці у поліклініках за своїми напрямами — так і залишились, — додає керівниця. – Йдеться і про невідкладну допомогу в судинній хірургії, і про ЛОР-відділення, і надання послуг у міському інсультному центрі. І це не просто слова, а надання кваліфікованої медичної допомоги в повному обсязі».
Заповненість у стаціонарах складає близько 45 %. Що стосується поліклінік, то після запровадження воєнного стану у сімейних лікарів на прийоми стало приходити менше людей, більше отримують допомогу в режимі дистанційного консультування.
Здебільшого люди звертаються із серцевими проблемами, хронічними захворюваннями, гіпертонічними кризами або по психологічну допомогу. Наразі багато пацієнтів паліативного профілю, які потребують ретельного догляду, знеболювальної терапії тощо.
Варто зазначити, що потреба в психологічній допомозі серед містян значно збільшилась. Кожен другий пацієнт, який приходить до лікаря з приводу інших захворювань, має депресією з усіма її проявами. До війни в лікарні працювало три кваліфікованих спеціалісти, наразі залишився один — лікар «первинки», який пройшов спеціалізацію з психотерапії. Він надає пацієнтам потрібну психологічну підтримку.
Аби запобігти інфекційним захворюванням в лікарні проходить планова вакцинація дорослих і дітей проти COVID-19 та інших інфекційних хвороб.
Генеральна директорка каже: «Багато хвороб, яким можна запобігти вакцинацією, мають складний перебіг і ускладнення, що можуть призвести навіть до смертельних випадків. Тому щеплення — це безпечний і доступний шлях до зменшення кількості нових хворих, а також кількості й тяжкості ускладнень. Крім цього, вакцинація є дешевша, ніж лікування, і допомагає людині комфортніше пережити ці часи».
За словами Алли Малицької, за весь час, відколи почали лунати повітряні тривоги, критичних моментів із пацієнтами не траплялося. Коли виникають проблеми зі світлом — працюють генератори.
«У нас опрацьовані маршрути евакуації, кожен співробітник лікарні знає, що повинен робити під час повітряної тривоги. Звичайно, краще б їх не було. Але по декілька разів на добу на початку війни люди спускалися в укриття, тож вже маємо такий досвід», — додає вона.
Через атаки армії рф у закладі було вибито понад 100 вікон, найбільше «травмували» терапевтичний корпус із південної частини будівлі. На щастя, ні люди, ні обладнання не постраждали. Більша частина пошкодженого вже відремонтовано. За допомогою херсонців вдалося повністю засклити перший поверх, де знаходяться діагностичні кабінети, дороге обладнання.
За словами директорки, наразі лікарня забезпечена препаратами та обладнанням, зокрема завдяки Міністерству охорони здоров’я, волонтерам, громадським організаціям та міжнародним донорам.
«Лікар завжди на лінії зіткнення, інакше не могло й бути. Безумовно, ми всі були не готові до таких випробувань, але, на мою думку, якщо ми обрали професію медичного працівника, то маємо бути з пацієнтами до останнього», – резюмує Алла Малицька.