Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Як працює система охорони здоров’я Іспанії

Одна з найбільш ефективних та якісних систем охорони здоров’я працює в Іспанії. Очікувана тривалість життя в цій країні на 2,7 роки довша ніж в середньому в країнах ЄС, клінічні результати на тому ж рівні, що і в Швеції, Франції та Німеччині (зокрема, виживання після раку), тут найменше ліжок на душу населення у Європі і найбліьше  випадків, що вирішуються на рівні первинної допомоги — це 94% від усіх звернень. Система охорони здоров'я Іспанії спирається на ІТ — інформація про пацієнтів та призначення зберігається в базі даних. 97% всіх клінічних записів — електронні. Розповідаємо детально, як влаштована система.

Іспанія складається із 17 автономій, кожна з яких має свій уряд і бюджет. Завдяки цьому місцева влада може планувати та змінювати систему медичних послуг в залежності від локальних потреб, наприклад, розвивати мережу установ не в мегаполісах, а в маленьких містах чи селах.

Конституція Іспанії 1978 року гарантує всім громадянам медичну допомогу та охорону здоров’я. До 2015 року послугами системи охорони здоров’я могли користуватися всі резиденти Іспанії: наймані працівники, іноземні студенти до 26 років і фізичні особи-підприємці та їхні діти. Згодом до них додали нелегальних мігрантів та іноземців, що не є резидентами Іспанії.

Резиденти Іспанії сплачують податки, які йдуть в бюджет автономії. Податкові надходження дають 94% грошей на охорону здоров’я, а решту складають профспілкові внески та плата за держслужбовців. Уряд також частково фінансує охорону здоров’я в автономіях, пропорційно до їх населення та потреб. Лікування повністю покривається універсальною страховкою, в тому числі стоматологічні послуги для дорослих та оптика (https://goo.gl/AeqMAQ).

В Іспанії є громадський, приватний та змішаний сектори охорони здоров’я. Переважна частина медичних послуг первинної та спеціалізованої медичної допомоги надається в громадських, тобто державних установах.

  • Місця, де можна отримати первинну допомогу, розташовані щільною мережею. Будь-хто може дістатися до такого закладу з дому за 15 хвилин. Там є сімейні лікарі, педіатри, медсестри, психотерапевти, соціальні працівники та акушери.
  • Лікарі первинної ланки в Іспанії мають також займатися пропагандою здорового способу життя і доносити до пацієнтів потрібну інформацію про запобігання хворобам. Тобто займатися не лише лікуванням вже хворих людей. Профілактика хвороб є однією із задач системи.
  • Спеціалізована допомога надається у відповідних центрах та лікарнях, після чого пацієнтом займається знову лікар первинної медичної допомоги.
  • До приватної клініки люди звертаються, щоби довго не чекати на запис до спеціаліста державної установи, швидше отримувати результати аналізів або щоби мати окрему палату.
  • Приватні клініки можуть брати плату з пацієнтів або ставати підрядниками громадського сектору охорони здоров’я. Тобто коли державній лікарні чогось бракує, вона може відправити пацієнта в приватну і покрити витрати.

Але не все так добре й в одній з найкращих систем охорони здоров’я Європи:

  • Через високий рівень безробіття та зростання кількості пенсіонерів на охорону здоров’я надходить все менше грошей.
  • Видатки на медицину зростають по мірі розвитку і поширення нових технологій, процедур і ліків. Економічне зростання відстає, тому для країни медицина стає дедалі дорожчою. Ця проблема стосується більшості країн.
  • У системі погано представлені паліативна допомога і догляд за людьми похилого віку. Історично таке піклування покладалося на родину, і наразі його дуже бракує.
  • Прийому спеціаліста подекуди доводиться довго очікувати — до трьох місяців, і цей час із кожним роком збільшується. Невідкладних станів це не стосується.
  • Людей із ожирінням із кожним роком стає більше. А це тягне за собою зростання рівня хронічних хвороб.

В іспанської системи охорони здоров’я ми маємо чого повчитися і вже частково перейняли важливі речі:

  1. Змінюємо систему фінансування, щоб держава не лише гарантувала кожному громадянину базовий пакет медичних послуг. А раціонально використовувала наші податки та справді могла його забезпечити.
  2. Впроваджуємо сучасну електронну систему охорони здоров’я. Інформація про фінансування системи має бути прозорою та відкритою (як це починає працювати на первинній ланці: https://goo.gl/joVX3J). Вся медична документація також вестиметься в електронному форматі. Вже цього року плануємо запустити в роботу електронні медичні картки та рецепти.
  3. Посилюємо первинну ланку медичної допомоги. Кожен українець може вільно обрати свого лікаря, який, окрім лікування хвороб, може проконсультувати з будь-якого питання стосовно здоров’я та підтримувати здоров’я в оптимальному стані.