«Хвороба Х»: Україна є частиною глобального механізму реагування на потенційні загрози

Що таке «Хвороба X», чи буде нова пандемія та як готується Україна до потенційних загроз – про це розповіли під час брифінгу міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко та представник ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт.

«Хвороба Х — це не якась конкретна хвороба, так ми називаємо потенційну загрозу, яку вчені всього світу спільно намагаються завчасно спрогнозувати, щоб миттєво застосувати всі наявні ресурси для збереження найголовнішого — життя людей, — сказав міністр Віктор Ляшко. — Україна є частиною глобального механізму. Політична та галузева співпраця — це те, що дозволяє нам всім підготуватися якомога краще. Зокрема, йдеться про оперативну розробку високоякісних діагностичних, терапевтичних засобів та вакцин. Зараз мова про 100 днів на випадок наступної епідемії».

Свого часу пандемія COVID-19 також була хворобою Х. Цей досвід став доказом того, наскільки вразливою є медицина, коли значно одномоментно зростає навантаження на медичних працівників, що призводить до появи відчуття їх недостатності, у тому числі лікарів-епідеміологів, не досконало працює система постійного (рутинного) епіднагляду, відсутня можливість на рівні країни досліджувати віруси і зміни в них, створювати вакцину та що потужність фармкомпаній окремих країн не здатна впоратися з глобальним попитом. Кожна країна зробила висновки щодо своїх систем охорони здоров’я і важливості міжнародної співпраці, обміну даними, технологіями й інноваціями.

«Всесвітня організація охорони здоров’я постійно співпрацює з вченими, розробниками політик та іншими партнерами, щоб підготуватися до майбутніх загроз. “Хвороба X” — це термін, який використовується для позначення майбутньої ще невідомої хвороби та для нагадування світові про те, що ми повинні готуватися до невідомих захворювань разом із відомими загрозами. Під час пандемії COVID-19 ВООЗ із самого початку підтримувала Україну в розробці та впровадженні програми комплексного реагування, включаючи посилення системи епіднагляду в країні обладнанням і реагентами для тестування в лабораторіях. Було організовано тренінги з вакцинації для медичних працівників, що дозволило до кінця 2021 року навчити майже 75% спеціалістів, задіяних у вакцинації проти COVID-19. Найважливіше кисневе обладнання було надано більш ніж половині всіх лікарень, визначених для боротьби з COVID-19. До того ж команда українського офісу надала підтримку експертам у проведенні кампанії зі зміни поведінки на основі результатів опитувань ВООЗ серед дорослого населення України. Ми залишаємося відданими уряду та населенню України у зміцненні системи охорони здоров’я та використанні новітнього досвіду і знань, якими ВООЗ може поділитись», — зазначив Ярно Хабіхт, представник ВООЗ в Україні.

Міністр Віктор Ляшко наголосив, що є три компоненти, які свідчать про готовність системи охорони здоров’я до викликів будь-яких епідемій: люди (кадровий потенціал), сильна лабораторна мережа, яка працює за міжнародними стандартами, та глобальне партнерство. Україна розвиває кожну з них.

Що стосується розвитку кадрового потенціалу, то за останні 5 років 167 українських фахівців пройшли міжнародні навчання з польової епідеміології. Кожного року кількість інтернів, які вступають на спеціальність «Eпідеміологія», збільшується. У 2020 році — 14 інтернів, у 2022 — 70 інтернів, і така тенденція зберігатиметься. 

Одна з найбільших глобальних загроз людства наразі — стійкість до антибіотиків. Тобто коли наявні ліки перестають діяти. У 2019 році майже 5 мільйонів смертей були повʼязані з антибіотикорезистентністю, більше ніж мільйон смертей були безпосередньо спричинені нею. Щоб протистояти цій загрозі, лише за останні 2,5 роки кількість бактеріологічних лабораторій збільшилась в Україні майже вдвічі — з 37 до 69, посилено дозорний епіднагляд за антимікробною резистентністю (зокрема, у поранених під час війни). 

Також в Україні діє Національна вірусологічна референс-лабораторія ЦГЗ та Одеська субрегіональна лабораторія, які мають акредитацію ВООЗ. Їхня діяльність відповідає найвищому рівню ефективності та якості за міжнародними стандартами. Це дозволяє нашим фахівцям працювати «за одними правилами зі світом» — використовувати сучасні реагенти та слідувати міжнародним протоколам, оперативно обмінюватися даними. Нацлабораторія входить до Європейської регіональної лабораторної мережі ВООЗ. Це діагностики небезпечних інфекційних хвороб, які швидко передаються і здатні спровокувати епідемії: поліомієліту, кору, краснухи, грипу, особливо небезпечних вірусних інфекцій (гарячок денге, Західного Нілу та інших хантавірусних інфекцій).

Міністерство охорони здоров’я тісно співпрацює з ВООЗ, центрами контролю та профілактики хвороб Європи та США, Генеральним директоратом Європейської Комісії з питань готовності та реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я (HERA). Україна попри війну крок за кроком посилює цей потенціал та міжнародне партнерство.