Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Хто вирішує, що людині потрібно пересадити орган, і з чого починається підготовка до трансплантації?

Якщо йдеться про родинну пересадку від живого донора, і близький родич або член родини пацієнта дали згоду на забір органу, у центрі трансплантації проводять лабораторні дослідження на імунологічну сумісність донора і реципієнта. Після – збирається медичний консиліум, який приймає рішення про необхідність проведення трансплантації. Якщо рішення – позитивне, відповідну інформацію вносять до Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (ЄДІСТ).

Перед пересадкою органа від посмертного донора у медичному закладі  так само проводять детальне обстеження пацієнта. Згодом медичний консиліум підтверджує необхідність проведення трансплантації. Людину вносять до листа очікування відповідного центру трансплантації. Сканкопії всіх медичних документів, які підтверджують необхідність трансплантації, вносяться також  і до ЄДІСТ.

У випадку, коли  пацієнт перебуває у невідкладному стані і є пряма та невідворотна загроза його життю, медична допомога із застосуванням трансплантації надається без згоди реципієнта, його батьків або інших законних представників.

Якщо пацієнт відмовляється від трансплантації і це може призвести до тяжких для нього наслідків, лікуючий лікар зобов’язаний пояснити всі ризики. Якщо після наданих роз’яснень реципієнт все ж таки відмовляється від застосування трансплантації, лікар зобов’язаний отримати від реципієнта письмову заяву про відмову або скласти відповідний акт у присутності свідків.

 

Довідка:

Трансплантація – метод лікування, який передбачає пересадку  органів або тканин від однієї людини іншій. Його застосовують, якщо орган або тканина через хворобу чи травму стали неспроможними  виконувати певні функції в організмі і донорський орган може їх відновити. 

Процедура трансплантації передбачає підбір сумісного донорського органу, хірургічну операцію для його вилучення та трансплантації до реципієнта, а також медичний догляд після операції.

Наявність у пацієнта медичних показань для застосування трансплантації встановлює консиліум лікарів медзакладу, в якому пацієнт перебуває на лікуванні чи диспансерному обліку.

В Україні 44 медичні заклади долучені до пілотного проєкту МОЗ з трансплантації. Саме до них має звернутися пацієнт, аби розпочати підготовку до пересадки органу.  Згідно з національним листом очікування понад 2 000 українців потребують трансплантації анатомічних матеріалів. За  9 місяців 2023 року проведено 406 органних трансплантацій.

Перелік та контакти центрів трансплантації – за посиланням: https://utcc.gov.ua/tsentry-transplantatsiyi-nyrky/