До кінця 2019 року всі регіони країни отримають єдину оперативно-диспетчерську службу

Закупівлі автомобілів, обладнання і програмного забезпечення для диспетчерських та оснащення центрів підготовки працівників екстреної медицини є складовими пілотного проекту розвитку системи екстреної медицини у 2019 році.

На пілотний проект у цьому році в державному бюджеті закладено майже 1 млрд грн. Кошти, які виділені для покращення матеріально-технічного стану та навчання фахівців, розподілені між регіонами для проведення закупівель на місцях. У державному бюджеті 2019 року, вперше за багато років, були закладені кошти саме на розвиток екстреної медичної допомоги.

Умовою розподілення коштів на закупівлі було те, що регіони мають погодити з МОЗ України інформацію про предмет закупівель, тобто технічну та медичну інформацію для проведення тендерів. МОЗ України не закуповує обладнання для оперативно-диспетчерських служб самостійно, а лише стежить, щоб технічне завдання було написане відповідно до методичних рекомендацій та не містило дискримінації одного або кількох виробників. Ці рекомендації були розроблені робочою групою з питань удосконалення структури та оснащення системи екстреної медичної допомоги.

Екстрена медична допомога у 2020 році стане частиною гарантованого пакету послуг, який буде оплачуватися Національною службою здоров’я України за договором. Вимогами для підписання договору є: єдиний центр екстреної медичної допомоги в регіоні з центральною оперативно-диспетчерською службою та статус комунального некомерційного підприємства.

Запровадження єдиної диспетчерської служби на регіон означає, що кожен українець зможе зателефонувати на номер 103 і бути впевненим, що за необхідності до нього буде направлена найближча бригада екстреної медичної  допомоги  - навіть якщо вона буде з іншого району або області. Крім того, створення сучасних диспетчерських служб дозволяє:

• зменшити час обробки виклику: від 3-5 хвилин до 1 хвилини у 90% випадків;
• покращити норматив доїзду на екстрені випадки - до 10 хвилин в містах і до 20 хвилин у сільській місцевості;
• у середньому на 20% зменшити пробіг автомобілів екстреної медичної допомоги;
• зібрати актуальну і достовірну статистику, яку можна аналізувати для поліпшення надання екстреної допомоги.