Чи кожна подряпина загрожує правцем?

Війна — ідеальне середовище для поширення правця. Це небезпечне інфекційне захворювання, яке не передається від людини до людини, проте ним можна заразитися через пошкодження шкіри. Сприяють цьому підвищений ризик поранень та обмежений доступ до засобів гігієни й медичної допомоги. 

Бактерії, що спричиняють правець, живуть у ґрунті, пилу та кишковому тракті тварин. Інфікуватися можна навіть через крихітну подряпину, але ймовірність значно вища після отримання глибоких ран (порізів ножем, укусів тварин, травмування уламком деревини чи проколів цвяхом тощо). Смертність від правця сягає 70 %.

Симптоми правця

Збудник правця потрапляє в організм людини через кров. Токсини, що виділяють бактерії, вражають нервову систему. Симптоми правця виникають приблизно за тиждень після зараження, але можуть з’являтися й у проміжку між 3 днями і 3 тижнями. Найпоширенішим симптомом правця є стиснення щелеп.

Правець також проявляється через:

• головний біль;
• дратівливість та тривожність;
• підвищену пітливість і підвищення температури;
• прискорене серцебиття та зростання кров’яного тиску;
• скутість м’язів (щелеп, шиї та рук, ніг або живота), спазми м’язів обличчя;
• проблеми з ковтанням.

Якщо інфікована людина вчасно не отримує медичну допомогу, правець може призвести до смерті від удушення.

Для лікування правця, а також дифтерії, сказу і ботулізму вводять готові антитіла до збудника, які містяться в сироватці чи імуноглобуліні. Дія таких препаратів на організм людини є набагато важчою за дію вакцини. Але це рятує життя.

Профілактика правця

Найкращим способом захисту від правця є вакцинація.

Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень, дитина отримує вакцину від правця у 2, 4, 6 та 18 місяців. У 6 та 16 років потрібна ревакцинація. Утім імунітет не зберігається на все життя, тому кожні 10 років — у 26, 36, 46, 56, 66 і надалі — ревакцинацію потрібно повторювати.

Перші чотири щеплення дитині роблять вакциною АКДП (дозволяє отримати захист одразу проти трьох захворювань: дифтерії, правця й кашлюка). Для цього можна використовувати вакцини з ацелюлярним (або безклітинним) кашлюковим компонентом (АаКДП) або з цільноклітинним (АКДП). Обидві вакцини є неживими, проте формують стійкий імунітет до хвороб.

Ревакцинацію проти дифтерії і правця в 6 років проводять вакциною АДП (без кашлюкового компонента), а в 16 і далі — застосовують вакцину АДП-м (зі зменшеним вмістом дифтерійного та правцевого антигенів).

Вакцини від дифтерії і правця в державних закладах охорони здоров’я безоплатні.

Важливо дотримуватися Національного календаря щеплень, адже тільки так можна підтримувати належний захист. Тож, якщо вам уже виповнилося 26 років, перевірте, коли ви востаннє отримували щеплення проти правця. Якщо минуло понад 10 років — обов’язково зверніться до свого сімейного лікаря, а якщо ви перемістилися через війну — до найближчої амбулаторії. Укладати декларацію з лікарем ще раз не потрібно.

Якщо в дитинстві ви не вакцинувалися або точно не знаєте про це, необхідно отримати мінімум три дози вакцини проти правця й дифтерії (АДП-М) — спочатку першу дозу, через місяць — другу, через шість місяців після другої — третю.

Обов’язково зробіть щеплення, якщо ви плануєте захищати Україну на фронті.

У час війни, як і в мирний час, усі щеплення вносяться до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). Проте радимо також отримати на місці довідку про проведену вакцинацію.

Потурбуйтеся про власний захист! Зробіть щеплення проти правця!