Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Психолог, психіатр, психотерапевт – яка між ними різниця?

Дуже часто люди вживають слова «психолог», «психіатр» і «психотерапевт» як синоніми. Між ними є дещо спільне – кожен із цих спеціалістів працює з людьми, які мають проблеми психічного здоров’я, або хочуть їх попередити чи краще зрозуміти себе. Проте між освітою, методами і способами взаємодії цих спеціалістів із тими, хто до них звертається, – велика різниця.

По-перше, психіатр завжди має вищу медичну освіту. Психолог не завжди. Із першого пункту виходить наступна відмінність – психіатр, на відміну від психолога, який працює зі станами й розладами психіки, може призначати лікарські препарати. Психіатр також може скеровувати на додаткові дослідження, здійснювати загальний медичний догляд, у т.ч. спостерігати за впливом ліків на стан пацієнта, але водночас – застосовувати психотерапевтичні методи (наприклад, раціональну чи когнітивно-поведінкову, чи іншу терапію).

Психіатр займається патологіями: діагностує й здійснює експертизу психічних захворювань, визначає потрібні медикаменти, коригує лікування. Мета його роботи – зробити симптоми менш явними або усунути їх взагалі. 

Психологи зосереджені на наданні психологічної допомоги із застосуванням доказових методів і підходів, які не передбачають призначення ліків.

За яких проявів варто звернутися до психіатра?

  • емоційні порушення, невротичні стани, у т.ч. після пережитого травматичного досвіду;
  • розлади настрою (апатія, депресивні розлади та ін.);
  • тривала тривога; панічні атаки, фобії;
  • тривалі розлади сну (безсоння, порушення засинання, короткочасний сон);
  • нав'язливі думки;
  • розлади харчової поведінки;
  • слухові або зорові галюцинації;
  • думки про завдання собі або іншим ушкоджень, суїцидальні думки тощо;
  • розлади поведінки; порушення спілкування з навколишніми;
  • залежності.

В Україні пацієнти з психіатричними розладами можуть отримувати безоплатну медичну допомогу. Навіть якщо через війну вони були змушені покинути свій дім і перемістилися в межах країни. 

Психолог – це спеціаліст, який не завжди є лікарем, проте має вищу гуманітарну освіту. Психолог спеціалізується на вивченні поведінкових та розумових процесів, на тому, як люди взаємодіють з навколишнім середовищем і з іншими людьми. Психологи допомагають впоратися з психологічними та міжособистісними проблемами, стресовими подіями, подолати залежності тощо.

Зверніться до психолога, якщо ви:

  • переживаєте травматичні події та зміни в житті;
  • втратили близьку людину;
  • схильні до тривожних очікувань;
  • маєте певні психологічні або міжособистісні проблеми;
  • для особистісного зростання.

Психотерапія – вузька спеціалізація. Психотерапевт може мати вищу медичну або гуманітарну освіту. Психотерапевт не призначає медикаментозне лікування, але найчастіше використовує специфічні психотерапевтичні методи. До арсеналу психотерапевтичних методів відносяться: когнітивно-поведінкова терапія, діалектична поведінкова терапія, гештальт терапія, позитивна психотерапія, психоаналітична терапія та інші. 

Психотерапія може використовуватися як самостійно, так і у поєднанні з медикаментозною терапією. До психотерапевта варто звертатися, якщо ви маєте психічні та поведінкові розлади, обумовлені внутрішнім конфліктом чи зовнішніми чинниками.

До кого б ви не звернулися, варто розуміти, що дбати про психічне здоров’я – завжди на часі, це нормально, правильно і важливо. Там само, як важливо дбати про здоров’я зубів, серця чи щитоподібної залози. Піклуйтеся про себе і вчасно звертайтеся по допомогу. 

Матеріал розроблений в межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ініційованої Першою леді України Оленою Зеленською, що впроваджується Міністерством охорони здоров’я України разом із партнерами за сприяння Всесвітньої організації охорони здоров’я.