Як реабілітують пацієнтів з ампутаціями?

В умовах повномасштабної війни, розв’язаної рф, кількість людей із ампутаціями зростає щодня. Українські воїни потребують якісної медичної допомоги, реабілітації та протезування. Звісно, втрачену кінцівку — не відновити. Натомість можна повернути пацієнту можливість ходити, бігати та жити звичайним життям із використанням допоміжного засобу реабілітації. Втім, це складний і багатоетапний процес, який потребує залучення лікарів, фахівців із реабілітації та протезистів. 

Спочатку всі пацієнти з ампутаціями потребують хірургічного втручання. Після — якщо немає додаткових ускладнень — починається стадія відновлення. Рубець поволі загоюється. З кукси знімаються шви. Особливого значення набувають нормальний розпорядок дня і якісне харчування. Весь час пацієнт перебуває під контролем та наглядом лікарів. 

Після ампутації кінцівки спостерігається виражений набряк кукси і прилеглих тканин. Це нормальна реакція організму на оперативне втручання. В цей період розпочинається профілактика контрактур та проводиться антинабрякова терапія, яка дає результат через кілька тижнів. 

Коли рубець загоївся, розпочинається допротезна реабілітація з залученням мультидисциплінарної команди фахівців. Цей процес передбачає три важливих компоненти: 

• фізичні вправи для збереження амплітуди рухів у суглобах;
• проведення компресійної терапії (шляхом бинтування еластичним бинтом або за допомогою компресійної панчохи); 
• масаж рубця, гігієну кукси та менеджмент фантомного болю.

Правильна компресія покращує циркуляцію крові, знижує больові відчуття та згодом — скорочує терміни адаптації кукси до протеза. Паралельно відбувається відновлення рухових навичок ампутованої кінцівки. Це дає змогу підвищити компенсаторну пристосованість, можливості якої здебільшого визначаються силою й витривалістю м’язової системи. Перелік вправ визначає мультидисциплінарна реабілітаційна команда (далі — МДРК). Вона ж контролює реабілітаційний процес та відстежує ефективність втручань. Взаємодія з МДРК важлива на всіх етапах: під час формування кукси, в процесі підготовки до первинного протезування та в період навчання користуватись протезом.

Під час допротезної реабілітації лікар фізичної та реабілітаційної медицини надає пацієнту вичерпну інформацію про всіх виробників допоміжних засобів реабілітації. Вибір підприємства — за пацієнтом. Для отримання протеза достатньо подати заяву через електронний кабінет Міністерства соціальної політики. А всі послуги та вироби — безоплатні для людей і повністю покриваються державним коштом. 

Після того як пацієнт вирішив де буде протезуватись, починається взаємодія з протезистом: підбір конструкції виробу, обговорення можливих комплектуючих тощо. 

Коли протез виготовлено, настає етап протезної реабілітації та адаптації. МДРК вчить пацієнта користуватись виробом, допомагає відновити рухову активність і звикнути до протеза. Як результат — ефективна реабілітація в комплексі з якісним протезуванням дають змогу повернути пацієнта до звичного життя.  

Більше інформації про реабілітацію та протезування можна знайти на сайті проєкту ProtezHub. Його експерти підготували короткі україномовні лекції як для пацієнтів, так і для фахівців. 

Довідка: всі послуги з реабілітації — безоплатні для людей та повністю покриваються НСЗУ в рамках Програми медичних гарантій. 

Стаціонарна реабілітаційна послуга за одним напрямом реабілітації має тривати мінімум 14 днів із тривалістю процедур від трьох годин на день. За двома напрямами та більше — понад 21 день. Амбулаторна ж реабілітація передбачає понад 14 днів інтенсивних занять, що мають тривати понад годину на добу. 

Кожен пацієнт, в залежності від важкості травми, може отримати від 2 до 8 реабілітаційних циклів впродовж року.