Все, що ви хотіли знати про здоров’я серця: відповідає лікар-кардіолог Костянтин Руденко
В рамках формату “Запитай у лікаря” на питання про здоров’я серця відповідав Костянтин Руденко, доктор медичних наук, професор, заступник директора з лікувально-координаційної роботи ДУ «Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова» НАМН України, експерт МОЗ України за напрямом «хірургія серця і магістральних судин у дорослих».
Публікуємо відповіді на найпопулярніші питання з ефіру.
Які симптоми вказують на проблеми із серцем?
Біль у серці, порушення ритму серця (тахікардія, брадикардія), запаморочення, задишка — все це вказує на те, що людина повинна перевірити серце.Якщо людина має скарги на головний біль, запаморочення, відчуває, що йдуть перебої у серцевому ритмі, — необхідно перевіритися у кардіолога.
Яку роль грає психосоматика у хворобах серця?
Психосоматика дійсно може впливати на проблеми із серцем. Дуже багато людей скаржаться на загрудинний біль і мають проблеми з хребтом, тоді треба звертатися не до кардіолога, а до вертебролога. Не треба приховувати хворобу і дочекатися таких проблем як інфаркт міокарда. Превентивна діагностика дуже важлива. За допомогою сучасної діагностики ми дізнаємося, чи дійсно людина має певні проблеми із серцем.
З якого віку та як часто треба звертатися до кардіолога?
Коли жінка вагітна, вже починається етап моніторингу, коли ми повинні знати чи немає вроджених вад серця, — тут нам допомагає ультразвукова діагностика.Також важливий генетичний скринінг. Вже на етапі до народження дитини ми маємо розпочати превентивні заходи. Після народження дитини дуже важливо зробити кардіограму та ультразвукову діагностику (ехокардіографію), щоб не пропустити вроджених вад серця. Потім, коли дитина йде в дитячий садочок, необхідно провести повторне обстеження, а потім знову, коли йде до школи. Згодом такі скринінги стану здоров’я повинні ставати частішими.
Наразі в Україні щорічно фіксується понад 100 тисяч інсультів та понад 50 тисяч інфарктів міокарда. Після 30-40 років людина повинна більш серйозно ставитися до таких процедур. У віці після 40 років треба робити дослідження хоча б раз на рік — це може бути така ж сама кардіограма і клінічний аналіз крові. Діагностика дозволяє запобігати ішемічній хворобі серця. Людина повинна знати свого сімейного лікаря, консультуватися з ними.
Які є помилки в ставленні до свого здоров’я?
Шкідливі звички є причинами високої смертності від серцево-судинних хвороб. Поки ми як нація не змінимо свій спосіб життя, доти динаміка операцій на серці не зміниться. Якщо людина відповідально ставиться до свого здоров’я і прибирає фактори ризику зі свого життя (надмірна вага, підвищений тиск, вживання алкоголю та тютюнопаління), то вплив цих маніпуляцій такий самий як і від хірургічних операцій. Тобто людина може змінити свій спосіб життя і це так само позитивно вплине на її стан здоров’я, як би вплинула операція.
Чи можна вживати каву?
Одну чашку кави на день можна вживати, якщо людина не має проблем з тиском, вроджених чи набутих вад серця.
Як впливають заняття бігом на роботу серця?
Якщо людина не має серцевих вад набутих чи вроджених, то кардіонавантаження потрібні і корисні. Якщо серце в людини скорочується з нормальною частотою, то біг не може нашкодити. На жаль, більшість людей, які починають займатися спортом, попередньо не консультуються з лікарем. Адже людина може не знати, що вона має проблеми із серцем, і перші прояви можуть стати фатальними. Тому перед початком активних фізичних навантажень слід проконсультуватися з лікарем.
Які причини раптової серцевої смерті?
Найбільш часта причина раптової смерті у дітей та спортсменів — це недіагностована гіпертрофічна кардіоміопатія. Це генетичне захворювання, при якому потовщується міжшлуночкова перегородка (при навантаженні або в спокої кров з серця не може вийти в аорту і відбувається обструкція). Коли людина з таким діагнозом дає сильне навантаження на серце (спринтерський біг, наприклад), то відбувається фібриляція шлуночків і людина може померти.
В Україні первинна та вторинна профілактика раптової серцевої смерті дуже на низькому рівні. Шанс вижити в людини, якій стало погано з серцем на вулиці, не перевищує 3%. Якщо б у нас як в Європі чи в США були встановлені дефібрилятори, то шанси вижити були б набагато вищі - 20-30%.
Наразі, проєкт Наказу про затвердження вимог щодо комплектації, зберігання та використання медичних укладок для надання домедичної допомоги готується до перепргодження в центральних органах виконавчої влади. Пропонується, що у всіх людних місцях будуть аптечки з оновленою комплектацією, а де збираються понад 200 людей - додатково автоматичні зовнішні дефібрилятори. Раніше проєкт наказу пройшов громадське обговорення.
Що робити, якщо людині на вулиці стало погано?
Перше, що треба зробити, — це викликати швидку допомогу. Далі потрібно розпочинати серцево-легеневу реанімацію: штучне дихання та непрямий масаж серця. Головне — дочекатися лікарів та передати хворого в руки професіоналів.
Як впливає офісна робота на роботу серцево-судинної системи?
Офісна робота не додає здоров’я. Багато офісної роботи пов’язано зі стресовими ситуаціями, тому необхідно приділяти час (до роботи або після) фізичним навантаженням. Півгодини легкого бігу чи заняття в басейні — позитивно впливають на здоров’я. Офісна робота впливає негативно не тільки на серцево-судинну систему, але й на нервову систему, та створює проблеми з хребтом.
Чи підвищується ризик ускладнень на серці при перенесенні ГРВІ на ногах?
Це дуже небезпечно, і в більшості випадків це може закінчитися трагічно. Якщо людина має вроджені аномалії, про які вона не знає, або навіть здорове серце і переносить вірусну хворобу на ногах, можна отримати ускладнення — розвиток міокардиту (запалення серцевого м'яза). Небезпечним ускладненням міокардиту є дилатаційна кардіоміопатія. Це стан, коли серце майже не скорочується, воно значно збільшується у розмірах, розширюються клапанні кільця, виникає клапанна недостатність — і людина отримує серцеву недостатність. Наслідками цього є подальший розвиток серцевої недостатності, єдиним шляхом лікування якої є трансплантація. Тому переносити хворобу “на ногах”, без стаціонарного лікування, маючи проблеми із серцем дуже небезпечно.
Якщо людина має бактеріологічне ускладнення, може розвинутися інфекційний ендокардит, коли інфекція осідає у серці. Тоді виникають на серці абсцеси й без хірургічного втручання вже не обійтися.
Звідки береться додаткова хорда та на що це впливає?
Додаткова хорда знаходиться у лівому шлуночку. Наявність хорди не є серцевою вадою, і нічого робити з нею не потрібно. Людина має знати про наявність додаткової хорди, адже сімейний лікар чи кардіолог може чути шуми в серці. Щоб не плутати цей органічний шум з аномаліями, необхідно надати своєму лікарю повну інформацію про свій стан здоров’я. Ультразвукова діагностика допоможе дізнатися всі особливості цього діагнозу.
Як реалізується програма безоплатного стентування в Україні?
Нині МОЗ України забезпечує безоплатне стентування для всіх пацієнтів з інфарктом з елевацією сегмента ST, які потребують негайної допомоги.
Для проведення стентування потрібен спеціальний апарат — ангіограф — та витратні матеріали — стенти. За останні 3 роки МОЗ України закупило 42 ангіографи, які поставлені по всій країні. Були організовані реперфузійні центри, поява яких дозволяє значно знизити показники смертності від серцево-судинних хвороб в тих регіонах, де показники були найвищі.
Раніше лікарі надавали перевагу тромболізису — введенню спеціальної речовини, яка розчиняє тромб. Зараз більшість лікарів надає перевагу стентуванню — цей вид операцій складає 40% від усіх. Відсоток смертності при такому виді лікування з 12% знизився до 4%.
В країнах Європейського Союзу роблять близько 300 стентувань на 1 мільйон населення, в Україні ця цифра складає 266 операцій на мільйон населення. Проте є регіони де відсоток навіть вищий ніж в Європі - Київська та Харківська області.
Читайте також: