Поширеність куріння в Україні зменшилась на 20%
Упродовж 2010-2017 років українці суттєво змінили своє ставлення до куріння: все ще курять 23% дорослих, але половина з них хоче кинути. В рази менше українців зазнають пагубного впливу диму на роботі і в громадських місцях. Усе це - результат програмних дій і злагодженої роботи громадськості і влади.
Куріння залишається однією з основних причин неінфекційних хвороб, серед яких інфаркт, інсульт, рак, діабет ІІ типу. Тому боротьба з курінням є пріоритетним напрямком для урядів багатьох країн. В Україні протидія масовому курінню і, відповідно, посилена боротьба за здоров’я розпочалася у 2006 році, коли країна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну (реалізація цих положень також включена до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом від 2014 року).
За 11 років завдяки спільним зусиллям Міністерства охорони здоров’я України, народних депутатів, міжнародних та громадських організацій вдалося:
- заборонити рекламу, просування та спонсорство тютюну,
- звільнити громадські місця від тютюнового диму,
- запровадити графічні попередження про шкідливість куріння на пачках сигарет,
- у рази збільшити податки на тютюн.
Результат – суттєве зменшення поширеності куріння в Україні та підвищення його соціальної неприйнятності.
За останні 7 років (з 2010 до 2017) поширеність куріння серед дорослих українців знизилась - на 20%, свідчать результати Глобального дослідження.
Поширеність куріння серед молоді 13–15 років зменшилася на 23% порівняно з 2011 роком та на 43% - порівняно з 2005 роком.
В рази менше українців зазнають пагубного впливу диму на роботі і в громадських місцях. Крім того, у більшості українців сформувалось правильне розуміння наслідків куріння:
- 92,7% дорослих вважають, що куріння може призвести до серйозних захворювань;
- 85,5% дорослих вважають, що вдихання вторинного тютюнового диму викликає серйозні захворювання;
- 53,7% дорослого населення переконані, що куріння кальяну з тютюном може призвести до серйозних захворювань;
- 11,5% помилково вважають, що деякі види сигарет менш шкідливі, ніж інші;
- 83,2% підтримують заборону куріння у приміщеннях на роботі та в громадських місцях.
21,0% теперішніх курців тютюну говорять, що вони припинять курити, якщо ціна на тютюнові вироби різко зросте, а 25,8% зазначають, що вони куритимуть менше.
Зараз курять 40% українських чоловіків і 9% жінок - загалом 8,2 млн дорослих українців. Більше половини із теперішніх курців хочуть кинути курити.
Щоб допомогти тим, хто хоче кинути курити, в Україні з 2017 року працює національний сервіс, який складається із «гарячої» телефонної лінії 0-800-50-55-60 та веб-сайту www.stopsmoking.org.ua. Тут працюють фахові психологи, які надають індивідуальні консультації, допомагають знайти правильну мотивацію, розробити власний план відмови від куріння та оцінити потенційні ризики.
“Кинути курити — одне із кращих рішень у житті кожного курця. Вже з першого дня відмови від сигарет організм починає відновлюватися, а ризики виникнення хвороб, асоційованих з курінням, зменшуються. Через тиждень без сигарет у колишнього курця покращується відчуття смаку та запаху, через три місяці збільшується обсяг роботи легень на 30%, через п’ять років знижується ризик інсульту до рівня некурця. Чим раніше курець прийме рішення кинути курити, тим краще», — говорить Отто Стойка, національний експерт із контролю над тютюном, головний лікар Київського міського центру здоров’я.
Довідково: Глобальне опитування дорослих щодо вживання тютюну (GATS) - це одне з найбільш комплексних досліджень, що охоплює все населення країни віком від 15 років і старших й дає можливість отримувати достовірні дані стосовно вживання тютюну та відстежувати ефективність здійснення політики контролю над тютюном. В Україні GATS було проведене двічі – у 2010 та 2017 роках. Глобальне опитування молоді щодо вживання тютюну проводилося в Україні тричі — у 2005, 2011 та 2017 рр.