Поради громадянам на деокупованих територіях
Життя в окупації – дуже складний досвід, який може мати низку наслідків для психологічного стану людини. Як дати собі раду в такій ситуації, розказав Віталій Климчук, доктор психологічних наук, експерт проєкту «Психічне здоров’я для України».
Після деокупації вашого населеного пункту або звільнення з полону, слід звернути увагу на певні моменти.
1. Подбайте про першочергові потреби: свою фізичну безпеку, наявність харчів, питної води тощо. Відновіть свій режим сну. Дайте знати про свої потреби державним структурам та гуманітарним організаціям, щоб вони могли вчасно забезпечити вас необхідним.
2. Пройдіть медичне обстеження у сімейного лікаря, працівників мобільних бригад або будь-якого іншого доступного фахівця. Тривале зневоднення, недоїдання, недосип, постійний стрес і пережиття травм та втрат можуть мати негативні наслідки для вашого фізичного здоровʼя. Дотримуйтеся рекомендацій лікаря. За неможливості візиту зверніться по безоплатну медичну консультацію до контакт-центру МОЗ України за номером 0 800 60 20 19.
3. Уникайте вживання алкоголю. Попри ілюзію, що він допоможе забути жахіття або підняти настрій, його ефект є тимчасовим. Усі почуття повернуться з новою силою, виникне бажання вживати алкоголь повторно, і зросте ризик розвинути залежність. Це ж стосується інших речовин – тютюну, марихуани тощо.
4. Звʼяжіться з близькими, друзями, родичами, дайте їм знати, що ви живі, обговоріть із ними свій досвід, поділіться своїми переживаннями та почуттями. Якщо ви боїтеся, що ваші розповіді можуть їх травмувати, запитайте у них, чи вони готові почути все, що відбувалося. Найімовірніше, ви отримаєте ствердну відповідь.
5. Контактуйте з іншими людьми, які пережили подібний досвід, наприклад, із сусідами. Поділіться з ними своїми переживаннями, досвідом пережитого. Підтримка від тих, хто має схожий досвід, може бути дуже важливою. Крім того, ви можете поділитися інформацією про лінії підтримки, можливості отримати гуманітарну допомогу, розкладом мобільних амбулаторій тощо.
6. Будьте готові до змін у психічному стані: зазвичай, після кількох днів полегшення може прийти стан спустошення, виснаження, перевтоми. Це цілком природна реакція на надмірний стрес, у якому ви були весь цей час. Організму треба дати час і можливість відновитися.
7. Зверніться по психологічну допомогу. Якщо протягом 2-3 тижнів стан виснаження, пригніченості, тривоги не проходить, зверніться до місцевих психологів, мобільних команд, на лінію психологічної підтримки Національної психологічної асоціації (єдиний номер з України 0-800-100-102 працює з 10:00 до 20:00 години без вихідних, усі дзвінки безоплатні) або на інші «гарячі лінії». Більше контактів подаємо нижче.
8. Розпізнайте ПТСР. Після пережитого досвіду ви можете мати ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР): небажані спогади, думки, почуття, що зринають у пам’яті без вашого бажання, прагнення уникати певних місць, подій, людей, які повʼязуються з пережитим досвідом, надмірна тривога, реактивність на певні звуки, запахи тощо. В цьому випадку обов’язково зверніться до фахівців із психічного здоров’я. ПТСР є розладом, що лікується!
9. Зупиняйте почуття провини. Ви можете відчувати злість та ненависть, огиду тощо. Усі негативні емоції, спрямовані на ворога й окупанта, є природними і мають право на існування. Те, що з нами зробили, заслуговує на ненависть і злість. Втім, якщо ви маєте почуття провини, слід його зупиняти. У тому, що з вами сталося, винен ворог. Саме на нього й слід спрямовувати ваші почуття.
За результатами дослідження психологічного стану українців, яке проводилось методом онлайн-опитування на панелі Kantar Україна, понад 90% мали прояви хоча б одного з симптомів посттравматичного стресового розладу, а 57% громадян перебувають в зоні ризику розвитку ПТСР. Ці дані ще раз підтверджують нагальність впровадження Національної програми психічного здоров'я та психосоціальної підтримки, ініційованої першою леді Оленою Зеленською.
Також, за даними згаданого дослідження, 45% респондентів визнають, що їм потрібно «наважитися», щоб звернутися по психологічну допомогу, і лише 34% респондентів знають, куди вони могли б звернутися по допомогу в разі необхідності, причому серед людей віком 41-55 років частка поінформованих з цих питань значно менша – 24%.
Тож МОЗ зібрало корисні контакти, куди можна звернутися за безоплатною консультацією.
«Гарячі лінії» безоплатних консультацій:
- Урядова «гаряча лінія» – 15-45
- Номер організації «Людина в біді» – 0-800-210-160 (цілодобово)
- Телефон довіри Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги у разі станів душевної кризи – (044) 456-17-02, (044) 456-17-25 (цілодобово)
- Лінія емоційної підтримки МОМ – 0-800-211-444 (з 10:00 до 20:00 щодня)
- Лінія запобігання самогубствам Ukraine LifeLine – 7333