Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Олексій Яременко: Із понад 200 лікарень які потребували дофінансування, половина вже стали фінансово успішними

Механізм дофінансування медзакладів, які власним коштом були неспроможні платити зарплату медикам – в різних видах існував більше трьох років. За цей час керівники лікарень мали  ухвалити управлінські рішення.  Однак, частина з них роками не робила жодних кроків до покращення фінансової ситуації закладу. Про це Олексій Яременко повідомив під час зустрічі з керівниками фінансово неуспішних лікарень Львівщини. 

За його словами, на початку року близько понад 200 медичних закладів уклали договір з НСЗУ на пакет дофінансування «Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги». Однак фінансуванням в рамках пакета скористалася лише половина лікарень. Решта – завдяки якісним управлінським рішенням змогли покращити фінансову ситуацію та не потребують додаткових коштів. 

“Дуже часто ми можемо порівняти 2 заклади, з однаковим фінансуванням, однаковою кількістю працівників, однаковими послугами і побачити кардинально різні картини. Хтось вже успішно розвиває лікарню, а хтось роками просить дофінансування у держави. Це зайвий раз доводить, що важливо не тільки те, скільки коштів лікарня отримує від НСЗУ, а й як ними розпоряджається керівник, наскільки він є ефективним менеджером. Насправді є численні виходи з кризової ситуації, можна об'єднатися з іншим більш потужним закладом, або ж розвивати кількість сервісів та платні послуги, законтрактуватися на додаткові пакети та перепрофілювати частину працівників”, –  зазначив Олексій Яременко

Він також додав, що перші пів року війни, щомісяця всі лікарні гарантовано отримували 1/12 від обсягу річного фінансування, в не залежності від кількості пацієнтів. Для багатьох лікарень це була додаткова можливість покращити фінансове становище. 

“До того ж з початком війни, лікарні суттєво скоротили витрати на закупівлю ліків та витратних матеріалів, оскільки більшість з них заходить у якості гуманітарної допомоги. Для деяких закладів це економія в кілька мільйонів гривень на місяць, які вони могли б спрямовувати на виплату зарплат медикам та вихід лікарні із складної економічної ситуації”, – додав заступник міністра охорони здоров'я.

Дофінансування неспроможних лікарень Львівщини цьогоріч  обійшлося  державному бюджету у майже 80 мільйонів гривень. 

Найближчими тижнями МОЗ чекає від керівництва кожного неспроможного медичного закладу, чіткий план виходу із ситуації, з фінансовими розрахунками та кроками, які має запровадити лікарня, аби обходитися без додаткового фінансування. 

Міністерство, у свою чергу готове допомагати тим лікарням, які матимуть конкретні плани розвитку. Мова йде про навчання працівників щодо удосконалення роботи з ЕСОЗ та забезпечення лікарень обладнанням, яке дозволить  законтрактуватися на додаткові пакети із НСЗУ та розширити перелік послуг для пацієнтів. 

Нагадаємо, напередодні МОЗ повідомляв, що ще понад 80 мільйонів гривень держава витратила на дофінансування неспроможних лікарень Полтавщини.