Новини

Лікарні мають гнатися не за новою назвою та красивою табличкою, а за якістю медичної допомоги. На цьому наголосив міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко під час онлайн-зустрічі за участю представників Асоціації міст України, обласних центрів України та м. Києва, на якій присутні обговорили питання розбудови спроможної мережі лікарень.

«Виклики повномасштабної війни додалися до тих системних проблем, які накопичились в сфері охорони здоров’я за багато років і вирішення яких було на нашому порядку денному і до 24 лютого. Зараз до них, безумовно, додаються питання відбудови зруйнованої інфраструктури. Все це має бути врегульовано комплексно для того, щоб український пацієнт, який є центральною фігурою у формуванні політики міністерства, отримував доступну, якісну та безоплатну медичну допомогу. Це та мета, до якої ми маємо спільно рухатись. Ретельно проаналізувавши ситуацію, ми бачимо, що існують випадки, коли лікарні женуться за новою назвою (надкластерна або кластерна лікарня) чи за кількістю пакетів з НСЗУ. Однак, часто в такому випадку є розпорошення ресурсів, і як наслідок страждає якість послуг, що є недопустимим», — зазначив Віктор Ляшко.

Міністр додав, що госпітальне планування дозволяє ефективно розв’язати проблемні питання: пацієнт матиме можливість отримати необхідну допомогу на місці, і відповідно до стану пацієнта з подальшим направленням до лікарні, яка здатна забезпечити високоякісне безоплатне лікування. Всі будуть мати чітке уявлення, в якому саме медичному закладі є можливість надати той чи інший вид допомоги, бо є гарантія, що він укомплектований необхідними фаховими спеціалістами та має сучасне обладнання. Формування чітких маршрутів пацієнта дозволяє забезпечити їх потік у профільні заклади, де лікарі постійно практикують за визначеними напрямами, застосовують найсучасніші методи та технології. Це своєю чергою є запорукою фінансової стійкості цих медичних закладів та можливостей для постійного розвитку.

Формування спроможної мережі лікарень дозволяє визначити чітку роль кожної з них та розвивати відповідні напрями медичної допомоги. Створюється можливість планування людського капіталу на національному, регіональному рівнях та на рівні конкретного закладу. Залежно від ролі закладу держава буде пріоритезувати спрямування ресурсів — дороговартісного обладнання, що закуповується централізовано коштом державного бюджету. 

До 1 травня обласні військові адміністрації мають визначити перелік медичних закладів, які увійдуть до спроможної мережі, враховуючи численні регіональні особливості, трирічний план розвитку спроможної мережі та окремі плани розвитку медичних закладів. Відповідні проєкти мають бути подані на затвердження МОЗ. Після цього протягом двох місяців міністерство буде проводити консультації з кожним регіоном. 

Очільники обласних центрів поділилися своїм баченням позитивних змін, які матиме формування мережі спроможних лікарень, та успішним досвідом імплементації нових підходів до управління окремим медичними закладами. Також присутні мери міст висловили свою підтримку МОЗ в реалізації цього етапу реформи.