Глобальне опитування дорослих щодо вживання тютюну: за сім років поширеність куріння в Україні зменшилась на 20%
4 вересня 2017 року Міністерство охорони здоров’я України, Бюро Всесвітньої організації охорони здоров‘я в Європейському регіоні та Україні, Київський міжнародний інститут соціології та Національна академія медичних наук України провели спільну прес-конференцію, під час якої були презентовані результати другого Глобального опитування дорослих щодо вживання тютюну, проведеного в Україні.
У порівнянні з 2010 роком у 2017 році частка дорослих, які курять (щоденно та епізодично) та частка щоденних курців скоротилися майже на 20% (з 28,3% до 22,8% та з 25,0% до 20,1% відповідно). Значущі зміни відбулися серед чоловіків, у той час як серед жінок таких змін не спостерігалося.
На сьогодні щоденними курцями лишаються 35,9% чоловіків та 7,0% жінок. Загалом щоденно курить 7,2 млн дорослих українців.
«Порівняння результатів досліджень 2010 та 2017 років показало позитивну динаміку за багатьма показниками. Так, суттєво зменшився відсоток тих, хто зазнавав впливу вторинного тютюнового диму вдома, на роботі та у громадських місцях, а також тих, хто спостерігав маркетинг тютюнових виробів; суттєво зросли ціни на тютюнові вироби та підвищилася обізнаність населення про шкідливість куріння. Ці досягнення стали можливими завдяки законодавчим змінам у сфері контролю над тютюном, які відбулися в Україні за 11 років після ратифікації Рамкової Конвенції із боротьби проти тютюну (РКБТ ВООЗ). Разом з тим, результати дослідження свідчать про зменшення відсотка дорослих, які спостерігали антитютюнову рекламу або задумувалися про те, щоб припинити курити, через попередження на пачках сигарет. Практично не змінилися показники відмови від куріння. Певний відсоток дорослих українців досі спостерігає куріння у громадських місцях та стикається з рекламою тютюнових виробів. Це ті питання, які потребують якнайшвидшого розв‘язання», – підсумував Олег Дудін, головний спеціаліст Управління громадського здоров’я МОЗ України.
Для проведення дослідження застосовувалася уніфікована методологія збору та аналізу даних, яка дозволяє порівняти результати дослідження двох років та оцінити зміни, які відбулися за цей період. Генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто розповів, що в опитуванні брали участь члени домогосподарств, які досягли віку 15 років і старші. Було проведено 8298 індивідуальних інтерв’ю (у 2010 році – 8173). Для того, аби мати змогу порівнювати результати обох досліджень, результати дослідження 2010 р. були перераховані лише для регіонів, охоплених опитуванням 2017 р., – сюди не потрапили тимчасово окуповані території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та окремих районів Донецької та Луганської областей.
Результати дослідження будуть використані при формуванні подальшої політики у сфері контролю над тютюном та для розв‘язання нагальних проблем, пов’язаних як з прогалинами у чинному законодавстві, так і необхідністю приймати нові закони, які б відповідали вимогам РКБТ ВООЗ. Так, важливо посилити контроль за дотриманням чинного законодавства, зокрема щодо заборони куріння у громадських місцях та заборони маркетингу тютюнових виробів, забезпечити доступ до безкоштовних або доступних за ціною послуг з надання допомоги у відмові від куріння, посилювати заходи, спрямовані на попередження населення про ризики вживання тютюну (збільшити графічні попередження про шкоду для здоров’я на пачках сигарет та забезпечити їх ротацію), регулярно підвищувати ціни на тютюн, проводити інформаційні кампанії з підвищення обізнаності населення про шкідливість вживання тютюну тощо.
Подібне дослідження проводиться у багатьох країнах по всьому світу та має на меті отримати дані про поширеність вживання тютюнових виробів, припинення вживання тютюну, вплив вторинного тютюнового диму, економічні аспекти вживання тютюну, а також знання про шкоду куріння та ставлення до вживання тютюну. Результати дослідження використовуються для розробки політики у сфері контролю над тютюном, яка спрямована на те, щоб зменшити поширеність куріння та запобігти передчасним смертям, спричиненим вживанням тютюну.
«Глобальне опитування дорослих щодо вживання тютюну (GATS) — це міжнародний інструмент для систематичного моніторингу вживання тютюну серед дорослого населення та оцінки ключових показників контролю над тютюном. Він має важливе значення для зменшення вживання тютюну та пов'язаних з ним захворюваності та смертності. Щороку від хвороб, спричинених курінням, помирає понад 7 мільйонів людей у світі, з яких 890 000 – пасивні курці. Більшості цих смертей можна запобігти, якщо запроваджувати ефективні заходи контролю над тютюном, спрямовані як на те, щоб стимулювати курців відмовлятися від куріння, так і на профілактику початку куріння серед некурців», – зазначив доктор Гауден Галеа, директор Відділу неінфекційних захворювань Європейського регіонального бюро ВООЗ.
Представник ВООЗ та Глава Бюро ВООЗ в Україні доктор Марта Еверард розповіла: «Дослідження GATS підвищує спроможність країн розробляти, впроваджувати та оцінювати програми з контролю над тютюном. Проведення даного дослідження є важливим кроком у виконанні положень РКБТ ВООЗ щодо моніторингу споживання тютюну та профілактичних заходів. Україна ратифікувала Конвенцію у 2006 році, і відтоді політика у сфері контролю над тютюном має системний характер. Було реалізовано важливі ініціативи, які дозволили суттєво скоротити поширеність куріння. Разом з тим, лишається ще багато питань, які потребують уваги як уряду, так і суспільства. Проведене дослідження дозволяє виявити ці питання, оцінити їх масштаб та зрозуміти, яким чином їх можна вирішити».
Дотримання Україною вимог РКБТ ВООЗ надалі сприятиме профілактиці та скороченню вживання тютюну. «Виконання положень цього документу передбачене також Угодою про Асоціацію України з ЄС та дозволить підвищити статус України на міжнародній арені», – зазначила Ганна Гопко, народний депутат України, член Комітету ВРУ у закордонних справах. – «Важливе значення для досягнення успіху має подальша співпраця Міністерства охорони здоров’я, народних депутатів, дослідницьких інститутів та громадськості, що вже дало позитивні результати. Також варто дотримуватися принципу «охорона здоров’я – в усіх політиках держави» і пам’ятати, що питання громадського здоров’я повинні завжди мати пріоритет над інтересами бізнесу, у тому числі тютюнового».