Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Зневоднення: симптоми та способи запобігання

Наш організм втрачає воду щодня: з диханням, потом, сечовипусканням, сльозами та т.і. Зазвичай організм відновлює втрачену рідину через споживання води та їжі. Проте, якщо людина втрачає багато рідини та не достатньо її поповнює, організм зневоднюється. 

Помірна дегідратація характеризується наступними ознаками: спрага, сухість у роті, темно-жовтий колір сечі та зменшення її кількості під час сечовипускання, суха і прохолодна шкіра, головний біль, судоми м’язів.

Ознаки сильної дегідратації: спрага, дуже суха шкіра, сухість слизових оболонок і язика, загальна слабкість, сечовипускання менше ніж 4 рази на день або відсутність сечі, відчуття запаморочення, прискорене серцебиття та дихання, запалі очі, сонливість, млявість, розгубленість та дратівливість, можлива короткочасна втрата свідомості.

Симптоми зневоднення у немовлят та маленьких дітей: сухість у роті; відсутність сліз, коли дитина плаче; сухі підгузки протягом трьох годин; запалі очі, щоки, м’яке тім’ячко (джерельце) на верхівці черепа; сонливість, слабкість, в’ялість або дратівливість.

Сильне зневоднення є надзвичайним медичним станом, який потрібно негайно лікувати!

Стани, що сприяють/призводять до дегідратації:

  • обмежене вживання води;
  • лихоманка;
  • діарея; 
  • блювота; 
  • надмірне потовиділення; 
  • часте сечовипускання (діабет, приймання сечогінних препаратів – діуретиків);
  • хвороба Аддісона.

Щоб зменшити ризик зневоднення:

  1. Пийте рідину, коли відчуваєте спрагу, а тим більше – симптоми зневоднення.
  2. Якщо важко пити через погане самопочуття, почніть із маленьких ковтків, а потім поступово пийте більше.
  3. Давайте дитині рідину з маленької ложечки, щоб їй було легше ковтати.
  4. Протягом дня пийте достатньо, щоб сеча мала блідо-жовтий або прозорий колір.
  5. Краще часто робити кілька ковтків води, аніж випивати денну норму за 1–2 рази. 
  6. Пийте більше, коли є ризик зневоднення через блювоту, рясне потовиділення або діарею.

Під час зневоднення уникайте вживання газованих напоїв, алкоголю, надмірно солодких напоїв або кофеїну. Ці напої можуть погіршити стан дегідратації.

В умовах війни може виникати дефіцит питної води. Якщо є така можливість, зробіть запаси. У разі відсутності чистої питної води – використовуйте воду з бюветів, колонок, криниць, підземних джерел, дощову воду або проточну з крана. Але воду із таких джерел перед вживанням обов’язково слід прокип’ятити протягом 5–10 хвилин. 

Обов’язково беріть із собою питну воду у сховища та в дорогу. Якщо довго перебуваєте без доступу до питної води, намагайтеся мінімізувати втрату рідини з сльозами та потом. Не вживайте неочищену воду – ризик отруєння може бути вищим за зневоднення. Одразу, але поступово, відновіть водний баланс організму за першої ж можливості. 

За будь-яких симптомів зневоднення, особливо, якщо вони спричинені певними станами (діарея, отруєння, блювота тощо), звертайтеся до лікаря, який підкаже, як краще відновити організм.