Турбота про репродуктивне здоров’я. Профілактика захворювань.

Регулярні медичні огляди допомагають вчасно виявляти проблеми зі здоров’ям і в більшості випадків — лікувати їх із найменшою кількістю ускладнень. Для цього достатньо періодично звертатися до сімейного лікаря й обговорити з ним необхідність огляду у вузькопрофільних спеціалістів. Однак, варто пам’ятати та розуміти: якщо йдеться про захворювання, що передаються статевим шляхом, основним завданням є здійснення профілактики й попередження ймовірності інфікування.

Цього разу в нашій рубриці «Здоровий секс», присвяченій репродуктивному здоров’ю, поговоримо про захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ). Про які хвороби йдеться, які лікарі їх виявляють, чим такі інфекції небезпечні та які профілактичні заходи треба здійснювати, читайте в матеріалі нижче.

Про які хвороби йдеться?

Понад 30 різних бактерій, вірусів і паразитів можуть передаватися статевим шляхом. Найвищі показники захворюваності мають вісім із них. Чотири з цих восьми інфекцій — сифіліс, гонорея, хламідіоз і трихомоніаз — виліковні. Інші чотири інфекції є вірусними й не лікуються — гепатит В, вірус простого герпесу, ВІЛ і вірус папіломи людини (ВПЛ), їхні симптоми можна лише пом’якшити за допомогою терапії. Проте від гепатиту В і ВПЛ є щеплення.

Основний спосіб передачі ЗПСШ — статевий контакт (вагінальний, анальний і оральний секс). Але є й інші: наприклад, через кров або препарати крові. Деякі ЗПСШ, зокрема хламідіоз, гонорея, гепатит В, ВІЛ та сифіліс, можуть також передаватися від матері до дитині під час вагітності та пологів.

Симптоми ЗПСШ

Симптоми залежать саме від виду інфекції, однак дуже важливо звернути увагу на:

• зуд та/або болі в зоні геніталій, печіння,
• шкірні висипи (прищі, кірки, ерозії),
• виділення зі статевих органів (в тому числі з неприємним запахом),
• лихоманку, регулярне та/або постійне підвищення температури
• різку втрату ваги,
• постійне відчуття загальної слабкості.

ЗПСШ можуть спричиняти хронічні запальні процеси сечостатевої системи, безпліддя, імпотенцію та призводити до незворотніх негативних змін.

Які огляди варто проходити чоловікам та жінкам для профілактики ЗПСШ?

Передусім раз на рік варто відвідувати профільного лікаря: гінеколога — жінкам, уролога— чоловікам, а за необхідності і проктолога. Щороку варто проходити:

• Тестування на ВІЛ-інфекцію

Це можна безоплатно зробити в сімейного лікаря, центрі профілактики та боротьби з ВІЛ-СНІДом та в мобільній амбулаторії. Також дуже важливо тестуватися й на вірусні гепатити В і С, оскільки серед шляхів передачі вірусу є і статевий спосіб.

• Діагностику гонореї та хламідіозу

Рекомендовано здійснювати при щорічному огляді в гінеколога/уролога, однак, це надважливо, якщо людина має не одного статевого партнера або партнерів, які хворіли/хворіють на ЗПСШ.

До групи ризику, що мають ймовірність інфікування ЗПСШ належать чоловіки, які практикують секс із чоловіками, особи, які часто змінюють статевих партнерів; особи, які мають ризиковану статеву поведінку, споживачі ін’єкційних наркотиків, а також особи, які займаються сексом за винагороду. Люди з групи ризику мають проходити медичний огляд не рідше ніж раз на рік та особливу увагу приділяти заходам захисту.

Профілактика ЗПСШ

На жаль, низький рівень сексуальної освіти та стійка й розповсюджена стигматизація всього, що пов’язано зі ЗПСШ, перешкоджають більш широкому та ефективному застосуванню заходів з інформування населення та сприйняття й усвідомлення цієї інформації.

Варто пам’ятати, що бар’єрні засоби захисту — одні з найефективніших і до них належать презервативи. Вони є одним із найефективніших методів захисту від ЗПСШ, зокрема, ВІЛ. Презервативи для жінок також ефективні та безпечні, як і презервативи для чоловіків.

Для зниження ризику інфікування ВІЛ також застосовують доконтактну профілактику (PrEP). Таку терапію призначає виключно лікар, вона доповнює інші методи профілактики (презервативи та систематичне тестування), проте не гарантує 100 % захисту від ВІЛ-інфекції. Доконтактна профілактика ефективна лише при щоденному прийомі препаратів і не захищає від інших ЗПСШ.

Що робити, якщо ви підозрюєте в себе ЗПСШ?

Якщо ви підозрюєте, що інфікувалися ЗПСШ або маєте побоювання, що могли інфікуватися, зверніться до свого сімейного лікаря для проведення діагностики. Своєчасна діагностика та лікування важливі, адже допоможуть попередити розвиток ускладнень, потенційно небезпечних для життя проблем зі здоров’ям та уникнути інфікування ваших партнерів.