Що треба знати про розсіяний склероз: пояснює експерт

30 травня – Світовий день інформування про розсіяний склероз

Розсіяний склероз – складна хронічна хвороба, що вражає зорові нерви, головний та спинний мозок, призводить до серйозних порушень й інвалідності. Достеменно поки невідомо, чому виникає розсіяний склероз. Водночас виявлення проблеми на ранніх стадіях запобігає загостренням і сповільнює прогресування хвороби.

Про симптоми, перебіг і лікування розсіяного склерозу розповідаємо разом з Ларисою Соколовою, завідувачем кафедри неврології НМУ ім. О.О. Богомольця, професором, експертом МОЗ України.  

Що таке розсіяний склероз

Розсіяний склероз – гетерогенне, хронічне, запальне і демієлінізуюче захворювання центральної нервової системи з ураженням білої речовини головного та спинного мозку. Простіше кажучи, це хвороба, що вражає головний мозок, зорові нерви, спинний мозок і призводить до серйозних фізичних змін й інвалідності.

Більше 2,5 млн людей у світі мають розсіяний склероз. За останні роки поширеність цього захворювання зросла. Причинами можуть бути різні фактори, зокрема – більша тривалість життя пацієнтів, вчасна діагностика: зростає кількість випадків, виявлених на ранніх стадіях.

Про причини і симптоми розсіяного склерозу

Причини розвитку розсіяного склерозу поки невідомі. Вважається, що хвороба розвивається у людей, які генетично схильні до неї. У якийсь момент імунна система “неправильно” відповідає на певний зовнішній подразник (наприклад, вірус інфекційної хвороби) - замість того, щоб атакувати вірус, імунітет починає атакувати оболонки нервових волокон (мієлінові оболонки та клітини, що виробляють мієлін). Так виникає імуноопосередковане гостре, а пізніше — хронічне запалення.

Зазвичай, хоча і не завжди, симптоми розсіяного склерозу розвиваються у 20-40 років. Жінки хворіють в 2-3 рази частіше ніж чоловіки.

Симптоми розсіяного склерозу часто залишаються непоміченими на перших стадіях. Тому обов’язково зверніться до свого лікаря, якщо помітили такі ранні ознаки розсіяного склерозу:

• погіршення або втрата зору в одному оці, що супроводжується болем при русі очного яблука;
• подвоєння в очах;
• прогресуючі порушення чутливості та/або слабкість кінцівок;
• проблеми з підтриманням рівноваги, нестійкість або незграбність;
• патологічні відчуття, що поширюються по спині у напрямку зверху вниз, іноді з переходом на кінцівки, при нахилі голови вперед (симптом Лермітта).

Про перебіг та лікування розсіяного склерозу

Немає єдиного “сценарію”, за яким розвивається розсіяний склероз.  Найбільш поширена форма хвороби – рецидивуючо-ремітучий розсіяний склероз (РРРС). У цьому випадку періоди стабільності (ремісії) чергуються з епізодами загострення симптоматики (рецидивами).

У двох з трьох пацієнтів, у яких хвороба починається з РРРС, з часом може розвинутися вторинно-прогресуючий розсіяний склероз. При цій формі хвороби поступово і не залежно від рецидивів зростає інвалідизація пацієнта. Рецидиви в такому трапляються все рідше або повністю зникають.

Приблизно кожен десятий пацієнт з розсіяним склерозом має первинно-прогресуючий розсіяний склероз, коли симптоми розвиваються поступово. Тобто рецидивів і ремісій у таких людей зовсім немає: стан погіршується плавно і невідступно.

Діагностика розсіяного склерозу нерідко буває складною. Водночас що раніше виявити захворювання і розпочати лікування, то кращим є прогноз. Є клінічно обґрунтовані дані, що діагностування розсіяного склерозу на початкових стадіях і раннє призначення адекватного патогенетичного лікування дозволяє запобігти виникненню загострень і сповільнює прогресування та інвалідизацію хворих.

“Діагностичний алгоритм РРРС вимагає об`єктивного підтвердження дисемінації вогнищ у часі та у просторі, узгодження МРТ-картини з клінічними та іншими параклінічними даними, визначення характеру перебігу і вірогідності діагнозу. Критерії McDonald останнього перегляду (2017) чітко визначають критерії дисемінації у часі і у просторі та є оптимальними для діагностики ремітуючого РС в сучасних умовах”, - говорить експерт.

Сучасний підхід до терапії розсіяного склерозу включає симптоматичне лікування, лікування гострих рецидивів та прийом лікарських засобів, які модифікують перебіг захворювання. Симптоматичне лікування застосовується для зменшення вираженості симптомів та ускладнень, обумовлених захворюванням, таких як підвищена втомлюваність, спастичність, атаксія, порушення ходи, слабкість тощо.

При рецидивах проводиться лікування кортикостероїдними препаратами у великих дозах. Ефективність такої пульс-терапії більш висока, якщо її розпочати упродовж перших двох тижнів після початку загострення.

Лікування, спрямоване на зміну перебігу захворювання, включає імуномодулятори (бета-інтерферони, глатирамеру ацетат), моноклональні антитіла (окрелізумаб, алемтузумаб, наталізумаб), аналоги сфінгозину (фінголімод), цитостатичні препарати. Призначають ці ліки, враховуючи особливості їхнього впливу на імунну систему, можливості розвитку побічних реакцій і зручність для тривалого використання. В Україні існує державна програма, за якою такі ліки закуповуються за державні кошти.

На закупівлю медикаментів для лікування хворих на розсіяний склероз у держбюджеті на 2019 рік передбачено  120 млн - на 49 млн більше ніж у 2018 році.

Для курації пацієнтів в багатьох областях створені спеціалізовані медичні центри для людей з розсіяним склерозом. Лікування в амбулаторних умовах проводиться під наглядом лікарів сімейної практики і невропатологів поліклініки. В перспективі планується надавати медичну допомогу пацієнтам з розсіяним склерозом з використанням скоординованого мультидисциплінарного підходу.

Самолікування чи використання недоказових методів може призвести до погіршення стану і прогресування хвороби. Якщо маєте питання – зверніться до свого сімейного лікаря.